Новини

Дії педагогічних працівників у випадку виявлення кібербулінгу

08/02/2021

Безпечне і здорове освітнє середовище є сукупністю умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору.

Кібербулінг - це один із різновидів булінгу (цькування), що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням сучасних електронних технологій: Інтернету (електронної пошти, форумів, чатів, ICQ) та інших засобів електронної техніки – мобільних телефонів чи інших ґаджетів.

Відмінності кібербулінгу від булінгу зумовлюються особливостями Інтернет-середовища: анонімністю, можливістю підмінити ідентичність, охоплювати велику аудиторію одночасно, (особливо дієво для поширення пліток), здатність тероризувати та тримати у напрузі жертву будь-де і будь-коли.

Кібербулінг являється формою психологічного насильства.

Типикібербулінгу:

• перепалка (флеймінг) - обмін короткими гнівними та запальнимирепліками між учасниками з використаннямкомунікаційнихтехнологій (як правило, на форумах та в чатах);
• нападки (домагання) – регулярнівисловлюванняобразливого характеру на адресу жертви (багато СМС-повідомлень, постійні дзвінки), що перевантажуютьперсональні канали комунікації;
• наклеп - поширення неправдивої, принизливої інформації;
• самозванство - використання особистих даних жертви (логіни, паролі до акаунтів в мережах, блогах) з метою здійснення від її імені негативної комунікації;
• публічнерозголошенняособистої інформації - поширення особистої інформації, наприклад шляхом публікуванняінтимнихфотографій, фінансової інформації, роду діяльності з метою образи чи шантажу;
• ошуканство - виманюванняконфіденційноїособистої інформації для власнихцілей або передачі іншим особам;
• відчуження (острокізм, ізоляція)- он-лайнвідчуження в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаноїпошти або список друзів;
• кіберпереслідування - прихованевистежуванняжертви для скоєння нападу, побиття, зґвалтування;
• хепіслепінг – реальні напади, які знімаються на відео для розміщення в Інтернеті, що можуть привести до летальнихнаслідків;
• онлайн-грумінг – побудова в мережі інтернетдорослим або групоюдорослих осіб довірливихстосунків із дитиною (підлітком) із метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото, наприклад для отримання грошей, більшінтимнихзображень чи навіть примушування до особистих зустрічей.

Ознаки кібербулінгу:

♦ систематичність (повторюваність) діяння;

♦ наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

♦ дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересамкривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Якщо висловлювання, поширення картинок тощо в мережі Інтернет щодо певної особи сприймається нею як жарт, не мають систематичного характеру та не викликаютьнегативнихемоційнихреакцій, такі дії не вважаютьсякібербулінгом.

Дії педагогічних працівників у випадку виявленнякібербулінгу

Норми Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затверджений наказом Міністерством освіти і науки України від 28 грудня 2019 року № 1646 (далі - Порядок), поширюється у тому числі на випадки проявукібербулінгу.

Так, у закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу (абзац другий пункту 1 розділу ІІ Порядку).

Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

1.        невідкладно у строк, що не перевищує однієїдоби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національноїполіції України, принаймні одного з батьків або інших законних представниківмалолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);

2.        за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреноїмедичної допомоги;

3.        повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;

4.        повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;

5.        скликаєзасідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовжтрьохробочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїхзавдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомленнякерівником закладу освіти (пункт 11 розділу VІ Порядку).

Отримати консультацію з правових питань можна у Миколаївському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює за адресою: 54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, тел. (0512) 44-54-60, 44-54-61

Перейти на офіційну сторінку на Facebook можна за посиланням.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Ще більше консультаційна інформаційному ресурсіWikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua

Всі новини →