


| Головна | Новини | Цивільний захист населення району | Оголошення | ПРЕСЦЕНТР | ВЕТЕРАНАМ | Інформація для користувачів з вадами зору |
.jpeg)
Захід об’єднав ветеранів війни, представників ГО «Новоодеська міська організація Всеукраїнської організації Союз осіб з інвалідністю України» та тренерів громади. Учасники вкотре довели: спорт, підтримка та єдність допомагають долати будь-які бар’єри.
На заході були присутні начальник управління соціального захисту населення Миколаївської РВА Наталія Поляруш та заступник міського голови Світлана Зла, які подякували учасникам за активність, силу духу та небайдужість.
Змагання пройшли у теплій, дружній атмосфері. Усі учасники були нагороджені подяками та подарунками за участь, а головною перемогою цього дня стали щирі емоції, командний дух та віра у суспільство без бар’єрів.
Національний тиждень безбар’єрності - інформаційна кампанія, спрямована на формування суспільства рівних можливостей, поваги та доступності.
(1).jpeg)
25 травня 2026 року в управлінні соціального захисту населення Миколаївської районної військової адміністрації пройшло навчання щодо принципів безбар’єрності та сприяння їх практичному застосуванню.
Під час навчання працівники управління детально обговорили шість основних напрямів безбар'єрності, а саме:
1. Фізична: Зручне та доступне середовище. Це пандуси, понижені бордюри, тактильна плитка, просторі ліфти, зручні вбиральні.
2. Цифрова: Доступність вебсайтів, мобільних додатків та е-послуг для людей із порушеннями зору чи слуху.
3. Інформаційна: Інформація, яка легко сприймається (шрифт Брайля, аудіодескрипція, жестова мова, простий текст).
4. Освітня: Інклюзивна освіта, спеціально обладнані класи та програми, адаптовані до потреб кожного.
5. Економічна: Рівні умови при працевлаштуванні, відсутність дискримінації та створення робочих місць для ветеранів та людей з інвалідністю.
6. Суспільна (громадянська): Залучення всіх людей до життя громади, прийняття різноманіття та відсутність упереджень.
В ході обговорення учасники підкреслили, для того щоб перетворити ці принципи на реальність, як на рівні держави, так і в кожній окремій громаді, необхідно проводити регулярну перевірку будівель, громадських закладів, транспорту на наявність бар'єрів; проєктувати нові об’єкти та проводити реконструкцію старих виключно з урахуванням принципів «універсального дизайну»; проводити тренінги для персоналу (у сфері послуг, медицині, транспорті) щодо етики спілкування та надання допомоги; використовувати коректну термінологію у ЗМІ, діловому листуванні та повсякденному житті, де на першому місці стоїть Людина, а не її діагноз чи ознака, тощо.
За інформацією управління соціального захисту населення Миколаївської РВА

Безбар'єрність – це про гідність і можливості, доступні кожному й кожній. Це коли всі відчувають, що їх чують і що вони є частиною суспільства.
Та головне, безбарʼєрність стосується всіх. Бо всі ми в різних життєвих ситуаціях потребуємо трохи більше розуміння чи підтримки. І всі ми можемо її дати – своїми словами, рішеннями та діями.
Безбар’єрність у роботі служби у справах дітей — це створення умов, за яких кожна дитина та кожна сім’я можуть безперешкодно отримати допомогу, підтримку та доступ до послуг незалежно від фізичних можливостей, віку, стану здоров’я, місця проживання чи соціального статусу.
Головними принципами є:
- Рівний доступ до послуг.
- Дитиноцентризм.
- Фізична доступність.
- Інформаційна доступність.
- Етичне та поважне спілкування.
- Інклюзивний підхід.
- Міжвідомча взаємодія.
- Повага до гідності та конфіденційності.
Дотримання принципів безбар’єрності є важливою складовою сучасної системи захисту прав дітей та реалізації державної політики у сфері забезпечення рівних можливостей, сприяє створенню безпечного та підтримуючого середовища, у якому кожна дитина може реалізувати свої права та отримати необхідну допомогу.
За інформацією Служби у справах дітей Миколаївської РВА
.jpg)
Тема «Години безбар’єрності» сьогодні у службі у справах дітей Миколаївської районної військової адміністрації — «Дитиноцентризм у роботі служби у справах дітей як один із принципів безбар’єрності».
Дитиноцентризм — це підхід, за якого в центрі уваги під час ухвалення будь-яких рішень перебувають найкращі інтереси дитини, її безпека, права, потреби та думка. У роботі служби у справах дітей цей принцип є одним із ключових і визначає зміст діяльності щодо захисту прав та законних інтересів малечі.
Основою дитиноцентричного підходу є положення Конвенції ООН про права дитини, Закону України «Про охорону дитинства» та інших нормативно-правових актів у сфері захисту прав дітей.
Основні принципи дитиноцентризму:
Врахування найкращих інтересів дитини
Будь-яке рішення соціальних служб — від влаштування у прийомну сім'ю до повернення біологічним батькам — оцінюється виключно через призму користі та безпеки для дитини
Право дитини бути вислуханою та почутою
Дитина має право висловлювати свою думку з питань, що її стосуються, відповідно до віку та рівня розвитку. Позиція дитини щодо її життя, догляду, місця проживання чи спілкування з родичами обов'язково береться до уваги.
Повага до гідності дитини
Кожна дитина потребує шанобливого та гуманного ставлення незалежно від життєвих обставин. Забороняються будь-які форми фізичного, психологічного чи сексуального насильства, а також приниження дитячої гідності.
Індивідуальний підхід
Кожна дитина має свої особливості, потреби та життєвий досвід, які необхідно враховувати в роботі.
Безпечне та дружнє середовище
Комунікація з дитиною повинна відбуватися в безпечних і комфортних умовах.
Дитиноцентричний підхід реалізується під час розгляду звернень, проведення оцінювання потреб дитини та сім’ї, організації соціального захисту, підготовки матеріалів на комісії з питань захисту прав дитини. Цей принцип є обов'язковим під час участі у судових засіданнях, вилучення дітей із небезпечного середовища, влаштування їх у сімейні форми виховання, а також у процесі міжвідомчої взаємодії.
Такий підхід дозволяє створити умови, за яких дитина почувається захищеною, почутою та важливою, а всі рішення ухвалюються з урахуванням її найкращих інтересів і потреб.

В рамках проведення Національного тижня безбар’єрності 26 травня 2026 року управлінням соціального захисту населення Миколаївської районної військової адміністрації проведено онлайн-навчання з працівниками відділів соціального захисту населення територіальних громад району на тему: «Впровадження практик коректної комунікації, посилення соціальної активності та взаємопідтримки».
Під час навчання учасники обговорили правила коректного спілкування, шляхи посилення соціальної активності та позитивні приклади впровадження культури взаємопідтримки.
Підводячи підсумки навчання, учасники зробили висновок, що провадження коректної комунікації та взаємопідтримки – це шлях до формування стійкої спільноти.
(1).jpeg)
26 травня 2026 року заступник начальника управління – начальник відділу з питань ветеранської та соціальної політики управління соціального захисту населення Миколаївської районної військової адміністрації Марина Друзяк взяла участь в навчанні за загальною короткостроковою програмою «Правові та практичні аспекти проходження державної служби». Однією з тем навчання була «Толерантне ставлення до людей з інвалідністю, як умова розвитку безбар’єрного простору». Також учасникам навчання було запропоновано пройти опитування щодо обізнаності з питань безбар’єрності.
.jpg)
Спілкування без бар’єрів
Безбар’єрність — не тільки про людей з інвалідністю, безбар’єрність – це про кожного з нас. Це можливість вільно та безпечно пересуватися містом, але водночас – це вільний доступ до інтернету, можливість навчатися незалежно від віку, стану здоров’я, місцезнаходження, рівне право до працевлаштування у чоловіка і жінки чи людей старше 45 років, заняття танцями чи спортом у будь-якому віці – це все про безбар’єрність також.
Мова також може бути безбар’єрною. Маркером стає те, як ми спілкуємося і ставимося до людей, котрі чимось від нас відрізняються. Часом слова мають не менший вплив, аніж наші дії. Як зробити наше мовлення безбар’єрним?
Коли ви не впевнені, чи є слово образою, чи ні, чи не зачіпає воно почуттів – спробуйте поставити себе на місце людини, до якої ви звертаєтеся, про яку ви говорите або пишете. Чи сподобалося б вам таке звернення, чи хотіли б ви, щоб про вас говорили так? Тож пропонуємо прості правила для спілкування без бар’єрів.
Дотримуйтесь принципу «спочатку людина»
Людина — насамперед. Якщо не впевнені, як сказати правильно, починайте фразу з «людина з…», а далі зазначайте її риси чи стан здоров’я, якщо це потрібно. Наприклад, людина з інвалідністю, людина з ДЦП, людина з синдромом Дауна. Якщо ж ми говоримо, наприклад, «інвалід», ми по суті знеособлюємо людину, зводимо її особистість до якоїсь одної характеристики. Але насправді ж це не так.
Уникайте маскувальних слів
Евфемізми або маскувальні слова вживаються, коли мовці не знають, як сформулювати коректно, бояться ненароком зачепити людину або намагаються проявити своє поблажливе ставлення. І це може спричиняти непорозуміння, ображати чи вводити в оману. Варто уникати переносних значень та метафор, що викривляють життєву ситуацію людини, приховують чи прикрашають її. Краще послуговуватися коректною термінологією. «Люди дощу», «сонячні діти» — це евфемізми, а от «люди з розладом аутистичного спектра», «діти з синдромом Дауна» — це коректна термінологія.
Використовуйте фемінітиви
Використання фемінітивів — це повага до жінок та їхнього права на професію. Тривалий час у нашій культурі був закріплений стереотип, що існують суто жіночі чи чоловічі професії, особливо на керівних посадах чи в політиці. Нині ситуація змінилася, а відповідно — змінюється і мова. Українська мова дуже сприятлива для формування фемінітивів і має конкретні правила для такого словотворення. Слід розуміти, що не всі люди в нашому суспільстві готові до вживання фемінітивів, тож залиште за людиною право вибору, як вона хоче, щоб про неї писали, говорили чи звертались.
Не перебільшуйте у своїх висловлюваннях
Це правило, що може звучати як «не давати власних оцінок життю іншої людини». Іноді люди схильні драматизувати. Та між фразами «людина, яка користується колісним кріслом» і «людина, прикута до візка» відчувається різниця. Насправді людина ні до чого не прикута, а колісне крісло — це просто засіб для пересування. Або, наприклад, поширена фраза «смертельний діагноз». Це як? Відомі випадки, коли люди роками живуть із хворобами, які називають «смертельними», і ніхто, навіть лікарі, не можуть точно спрогнозувати результат. Будьте обережні з такими висловлюваннями і залишайтесь максимально близькими до реальності.
Утримуйтесь від узагальнень
Дуже поширена помилка, яка призводить до формування стереотипів, — узагальнення. Ми пов’язуємо поведінку та дії людини з її етнічною належністю, кольором шкіри, статтю тощо. А також дії однієї людини проєктуємо на цілу групу, до якої ми її зараховуємо. Через узагальнення слово «цигани» набуло негативних конотацій, а словосполучення «прекрасна стать» використовують стосовно жінок, хоча насправді люди бувають прекрасними незалежно від своєї статі. Фрази, які починаються з «усі люди з інвалідністю», «кожна жінка» або «більшість геїв» просто неправдиві, бо не мають під собою ніяких точних статистичних чи науково підтверджених даних. Адже люди різні зі своїми такими ж різними поглядами, особливостями та рисами. Ми всі неповторні, а там, де є унікальність, немає місця узагальненням.
Використовуйте нейтральну термінологію
Емпатія і доброзичливість — це важливо й потрібно, але інколи це додає висловленню зайвого емоційного забарвлення. Наприклад, часто звучить формулювання «жертва домашнього насильства», хоча коректніше було б писати «постраждала від домашнього насильства». Або «людина, що страждає на психічний розлад»: існують такі види психічних порушень, з якими люди живуть усе життя, але це не означає «суцільні муки». Людина може проходити терапію як медичну, так і у фахівця, вона просто живе з таким діагнозом так само, як й інші люди. Тому замість «страждає» ми говоримо «має», «живе», — «людина, яка має інвалідність», «людина, яка має психічні порушення», «людина, яка живе з ВІЛ».
Будьте уважними один до одного, не створюйте зайвих бар’єрів, аби всі почувалися комфортно і зберігали відчуття оптимізму в умовах сьогоднішньої психологічної нестабільності.
Етичне спілкування з дітьми та сім'ями

Продовжується «Тиждень безбар’єрності». І сьогодні спеціалісти служби у справах дітей Миколаївської РВА розглядали тему: «Етичне спілкування з дітьми та сім'ями у роботі служби у справах дітей».
Робота служби у справах дітей передбачає постійний контакт із дітьми, батьками, опікунами, прийомними сім’ями та іншими особами, які перебувають у складних життєвих обставинах. Від якості комунікації працівників служби залежить не лише ефективність вирішення проблем дитини, а й рівень довіри до державних органів загалом.
Саме тому етичне спілкування є невід’ємною складовою професійної діяльності працівників служби у справах дітей. Воно обґрунтовується на повазі до людської гідності, дотриманні прав дитини, принципах гуманності, конфіденційності та недискримінації.
Правильна комунікація посилює довіру, ефективний захист прав дітей та конструктивну взаємодію з батьками й законними представниками.
Основним принципами етичного спілкування є:
1. Повага до гідності дитини та сім'ї. Кожна дитина і кожна сім'я мають право на шанобливе ставлення незалежного від соціального статусу, матеріального становища чи життєвих обставин.
2. Конфіденційність . Інформація про дитину та сім'ю не підлягає розголошенню, окрім випадків, передбачених законодавством.
3. Неупередженість та недискримінація. Працівник служби повинен бути об'єктивним та не допускати упередженого ставлення.
4. Професійність та відповідальність. Комунікація має бути виваженою, зрозумілою та спрямованою на вирішення проблеми.
5. Безбар'єрність та доступність комунікації. Етичне спілкування передбачає створення умов, за яких кожна дитина та кожна сім'я можуть отримати інформацію та допомогу без перешкод.
Особливої уваги потребують діти, які пережили насильство або втрату, перебувають у складних життєвих обставинах, мають інвалідність чи особливі освітні потреби, постраждали внаслідок воєнних дій. Комунікація має бути зрозумілою, доброзичливою та адаптованою до потреб людини.
Під час бесіди з дитиною важливо говорити спокійним та доброзичливим тоном, використовувати зрозумілі слова, не перебивати дитину, дати можливість висловити свої почуття та думку, уникати залякування чи тиску, враховувати психологічний стан дитини.
Етичне спілкування з дітьми та сім'ями є основою ефективної роботи служби у справах дітей. Воно сприяє формуванню довіри, забезпечує найкращі інтереси дитини та створені умови для конструктивної взаємодії між службою та громадянами.
.jpg)
27 травня 2026 року начальник архівного відділу Миколаївської районної військової адміністрації Валентина Холявко провела зум-навчання щодо принципів безбар’єрності та сприяння їх практичному застосуванню.
Учасники розглянули такі питання:
- формування безбар’єрності на робочому місці;
- робота з конфліктами;
- процедура проведення адаптації новопризначених працівників.
Валентина Леонідівна розповіла про впровадження сучасних інструментів управління в діяльність відділу, доступність, різноманітність та інклюзію на робочому місці, а також про усунення бар’єрів під час виконання працівниками посадових обов’язків.
Також присутні обговорили умови та можливості для роботи, професійного розвитку й кар’єрного зростання всіх службовців, незалежно від їхніх фізичних, вікових чи соціальних особливостей. Окрему увагу спікерка приділила причинам виникнення конфліктів, серед яких: кадрова політика, ефективність комунікацій, конфлікт інтересів та дефіцит ресурсів.
.jpg)
.jpeg)
У рамках Національного тижня безбар’єрності 27 травня 2026 року в управлінні соціального захисту населення Миколаївської районної військової адміністрації проведено «годину безбар’єрності» на тему: «Психічне здоров'я та емоційна підтримка». Під час спілкування учасники визначили поняття ментального здоров’я та психологічної безбар’єрності, а також спробували на собі техніки стабілізації, такі як: дихання за квадратом, метод «5-4-3-2-1», «Коло безпеки».
Також присутні виконали вправу «Дякую собі та іншим», спрямовану на розвиток емоційного інтелекту, формування стійкості та покращення стосунків та яка допомагає перемкнути фокус уваги з негативу на позитивні моменти, відновити внутрішню енергію і зміцнити зв'язок з оточуючими.
Учасники «години безбар’єрності» підкреслили, що просити про допомогу — це нормальний процес, а не ознака вразливості.

Чекліст для оцінки доступності веб сайтів: цифрова безбар’єрність у дії
У межах Національного тижня безбар’єрності 27 травня начальник управління цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг Миколаївської районної військової адміністрації Інна Токар провела засідання з працівниками управління із застосуванням технології ZOOM – конференції – сучасного та зручного інструменту, який допомагає долати комунікаційні та територіальні бар’єри, забезпечуючи доступність участі для всіх.
Сьогодні цифрова безбар’єрність є невід’ємною складовою якісних державних послуг. Веб сайти органів влади мають бути зручними та доступними для кожного користувача – незалежно від віку, стану здоров’я чи технічних можливостей.
Основні критерії доступності веб сайтів:
- Зручна навігація та зрозуміла структура сайту;
- Контрастний текст і можливість збільшення шрифту;
- Адаптація для мобільних пристроїв;
- Наявність альтернативного тексту для зображень;
- Можливість користування сайтом без миші – лише клавіатурою;
- Доступність для людей із порушенням зору та слуху;
- Швидке завантаження сторінок та простота користування.
Цифрова доступність – це не лише технічна вимога, а прояв поваги до кожної людини та створення рівних можливостей для всіх громадян.
Розвиток безбар’єрного цифрового середовища залишається одним із важливих напрямів роботи у сфері цифровізації та надання сучасних адміністративних послуг.

В рамках Національного тижня безбар’єрності 28 травня 2026 року управлінням соціального захисту населення Миколаївської районної військової адміністрації проведено онлайн-навчання з фахівцями із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб на тему: «Безбар’єрність – це коли можеш».
Під час навчання учасники підкреслили, що одним із важливих напрямів державної політики безбар’єрності залишається забезпечення професійної адаптації ветеранів війни, їхніх родин, членів сімей загиблих Захисників і Захисниць України. Розглянули, що передбачає Програма професійної адаптації, а саме: професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації; підтвердження та присвоєння професійних кваліфікацій; перепідготовку та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів; здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти на основі вже отриманого ступеня освіти. Визначили, що Порядок та умови надання послуг із професійної адаптації визначені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2017 року №432. Документ регламентує механізм підтримки осіб, які звільняються або звільнені з військової служби, ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та членів їхніх сімей.
Професійна адаптація є важливою складовою безбар’єрності, адже створює можливості для ветеранів та їхніх родин здобувати нові знання, підвищувати конкурентоспроможність на ринку праці, реалізовувати власний потенціал та повертатися до активного суспільного життя.
.jpg)
Сьогодні, 28 травня 2026 року спеціалісти Служби у справах дітей Миколаївської районної військової адміністрації прийняли участь у інформаційно-навчальному заході години безбар’єрності в рамках проведення Національного тижня безбар’єрності, яку проводила Служба у справах дітей Миколаївської обласної військової адміністрації.
Безбар’єрність сьогодні — це не лише про фізичну доступність приміщень, а й про створення середовища поваги, відкритості, толерантності та комфортної комунікації для всіх без винятку та рівні можливості для кожної дитини.
Обговорювали впровадження принципів безбар’єрності відповідно до Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.
Продовжуємо системну роботу щодо цих принципів у своїй діяльності, забезпечуючи рівний доступ до послуг, підтримки та захисту прав кожної дитини і родини.

.jpg)

Сьогодні, 29 травня 2026 року, у «Годину безбар’єрності» обговорювали один із важливих напрямів роботи Служби у справах дітей Миколаївської районної військової адміністрації - забезпечення доступності інформації та послуг для сімей, які виховують дітей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, багатодітних родин та інших вразливих категорій населення.
Працівники Служби постійно вдосконалюють навички комунікації та взаємодії, беруть участь у тематичних навчаннях, тренінгах та інформаційних заходах.
Вони розуміють, що кожна дитина має право на захист, розвиток і підтримку — незалежно від стану здоров’я, соціального статусу, етнічного походження чи інших обставин.
Ми прагнемо:
- забезпечити рівний доступ до соціальних послуг;
- усувати бар’єри у спілкуванні, пересуванні та отриманні інформації;
- формувати толерантне ставлення до дітей з інвалідністю та з інших вразливих категорій;
- підвищувати обізнаність громади щодо важливості інклюзії та прийняття.
Переконані, що безбар’єрність — це не лише про фізичну доступність, а й про повагу, підтримку
У межах реалізації державної політики безбар’єрності Служба також сприяє розвитку міжвідомчої взаємодії з органами місцевого самоврядування, закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту та правоохоронними органами задля створення безпечного та доступного середовища для дітей.
Впровадження принципів безбар’єрності є важливим кроком до побудови суспільства рівних можливостей, у якому кожна дитина має право бути почутою, захищеною та підтриманою.