Новини

Головне Управління Держпродспоживслужби в Миколаївської області

•  УВАГА! Село Галицинове в зоні нагляду по грипу птиці з 03 квітня 2021 року

УВАГА с. Галицинове с. Козирка, с. Стара Богданівка, с. Новобогданівка, с. Зарічне, с. Радісний Сад, Миколаївського району в зоні нагляду по грипу птиці з 03.04.2021 Формат: DOC | Добавлен: 09/04/2021 14:53:52

350Kb  скачать

УВАГА – ЛЕПТОСПИРОЗ СВИНЕЙ! Формат: DOC | Добавлен: 09/04/2021 14:54:36

29Kb  скачать

• Семінар-навчання з питань впровадження системи НАССР та дотримання санітарно-гігієнічних вимог при організації харчування в харчоблоках закладів освіти Шевченківської громади

•  Здорове харчування, як складова безпечного освітнього середовища

• Повідомлення RASFF 2021.3942-ful4
• Повідомлення RASFF №2021.4039, RASFF №2021,4039-fup2

• Повідомлення RASFF №2021,4146

• Повідомлення Системи RASFF стосовно виявлення несанкціонованої речовини оксиду етилену в камеді з рожкового дерева з Італії
• Повідомлення Системи RASFF стосовно виявлення несанкціонованої речовини етиленоксид в стабілізаторі Lygomme.
• Повідомлення RASFF 2021.3997-ful5
• Повідомлення Системи RASFF стосовно виявлення несанкціонованої речовини етиленоксид в стабілізаторі Lygomme.

•  УВАГА СКАЗ!
• Комісійні перевірки стану готовності закладів освіти до нового навчального року
• Про запровадження на території с. Новофедорівка Коблівської сільської ради Миколаївського району карантинного режиму по американському білому метелику
• Про запровадження на території с. Виноградне Коблівської сільської ради Миколаївського району карантинного режиму по амброзії полинолистій
• Повідомлення RASFF №2021.4322-fup1.RASFF №2021.4341-fup2.RASFF №2021.4442-fup
• Про проведення пероральної імунізації тварин проти сказу на території Миколаївської області
• Увага! Обережно СКАЗ
• Повідомлення RASFF №2021.4074.RASFF №2021.4074-fup29

---

•  Розпорядження №264-р від 13.09.2021 Про запровадження на території с. Тузли Коблівської сільської ради Миколаївського району карантинного режиму по  Південноамериканській томатній молі 

• Повідомлення RASFF №2021.5027 та № 2021.5027-fup1
• Повідомлення RASFF №2021.3978 та № 2021.3978-fup1

•  Ясенева смарагдова вузькотіла златка – небезпечний карантинний шкідник

Повідомлення RASFF № 2021.3286-fup2 Формат: PNG | Добавлен: 11/10/2021 14:03:48

318Kb  скачать

 ______________________________________________________________________________

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.04.2022 № 209 "Про затвердження Гігієнічних вимог до дрібнотоварного виробництва та обігу молока" Формат: DOCX | Добавлен: 13/05/2022 15:34:57

41Kb  скачать

До уваги операторів ринку!

 ________________________________________________________________________________________

 Новоодеське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області інформує операторів ринку про наступне.

 Коричневий мармуровий клоп – небезпечний шкідник!

Коричневий мармуровий клоп (Halyomorpha halys Stål.), він же коричневий смердючий клоп, є серйозним і досить небезпечним сільськогосподарським шкідником. Донедавна коричневий клоп шкодив практично тільки у країнах Південно-Східної Азії, потім почав стрімко розселятися північноамериканським континентом, а далі вже й на європейські країни поширився.
Сьогодні, за спостереженнями фахівців, цього карантинного шкідника вже помічено у різних регіонах України, а отже, потрібно вживати заходів боротьби, аби не втрачати урожай через ще одного «ненажеру».

Коричневий мармуровий клоп є карантинним шкідником, що входить до єдиного карантинного переліку ЄЕС.

Коричневий мармуровий клоп належить до родини клопів-щитників. Колір комахи коричневий, але спинка і голова мають незвичайні «вкраплення», що візуально створює мармуровий відтінок. ще одна характерна особливість клопа — кільця на вусиках, яких немає у інших споріднених комах. Тіло мармурового клопа грушоподібної форми, злегка сплющене, 12-17 мм.

Одна з назв коричневого мармурового клопа, як і деяких інших подібних істот — смердючий клоп. Це пов'язано з його здатністю видавати неприємний запах через спеціальні залози, для відлякування природних ворогів. Мармуровий коричневий клоп любить вологий, теплий клімат і швидко поширюється там, де м'які зими, де він може їх пережити.

У холодну пору року ховається в опалому листі, в заростях сухої трави. У незвичних для мармурового клопа місцях, там, де взимку холодніше, ніж на його батьківщині, він прагне сховатися в будівлях, сараях, складах.   Клоп  розвивається в трьох поколіннях протягом року:

перше покоління — з I декади травня (яйцекладки) по II-III декади червня;

друге покоління — з II-III декади червня по I декаду серпня;

третє покоління — з I декади серпня по I декаду жовтня, потім імаго йдуть в зимову діапаузу.

Личинка і доросла комаха харчуються одними і тими ж видами рослин, це — плоди і молоді пагони більшості сільськогосподарських культур. Клоп проколює хоботком зовнішні тканини рослин, висмоктуючи сік. Симптомами пошкоджень є поява падалиці, характерні проколи листя і плодів з утворенням некротичних зон.

Шкода особливо помітна на плодових і овочевих культурах: на яблуні та груші утворюється некроз, обкоркування, під шкіркою - суха ватоподібна тканина, смак плодів погіршується, поверхня стає горбистою; на цитрусових і хурмі призводить до недорозвиненості і передчасного опадання плодів; на винограді - ягоди не розвиваються і обпадають; на фундуку пошкоджує горіхи в стадії молочно-воскової стиглості, приводячи до припинення розвитку ядра; на перці і томатах - в місцях проколу розвивається гниль плодів; на кукурудзі зернівки не розвиваються.

Проти мармурового клопа єдиним ефективним методом боротьби є хімічний. Препарати на основі лямбда-цигалотрину, концентрація робочого розчину 4 мл на 10 л води. Дворазова обробка. Ефективно проти личинок старших вікових груп і імаго;

Слід пам'ятати, що основний «удар» по шкіднику слід наносити в весняний період, коли розвивається перше його покоління. Тим самим є можливість скоротити чисельність першого покоління, що закономірно призведе до зниження чисельності і наступних поколінь, а, отже, скоротить витрати на захисні заходи.

Під час проведення захисних заходів слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.

Профілактика сказу - пероральна імунізація диких тварин

Для боротьби зі сказом фахівці Держпродспоживслужби виконують комплекс антирабічних ветеринарно – санітарних заходів, направлених на профілактику та ліквідацію захворювання і передбачає вакцинацію домашніх тварин, включаючи обов'язкову вакцинацію всього поголів'я собак і котів на території області, а сільськогосподарських тварин – при спалахах захворювання.

Досвід боротьби зі сказом в дикій фауні показує – лише пероральна вакцинація гарантує створення імунного фону в диких м’ясоїдних тварин.

Пероральна імунізація диких м'ясоїдних тварин здійснюється весною та восени шляхом розповсюдження принад із вакциною вручну або авіатранспортом. Наразі, у зв'язку з воєнним станом, проводиться лише наземний розподіл принад на узліссях, на узбіччі доріг, біля річок, на сільськогосподарських угіддях тощо.

Принада має вигляд невеликих брикетів із запахом м'ясо-кісткового борошна, всередині яких капсула із вакциною.

Вакцина сприяє створенню імунітету, не викликає захворювання у молодих тварин, не сприяє виділенню вакцинного вірусу зі слиною, безпечна для інших тварин, безпечна для людини та природного середовища, стабільна в польових умовах.

Тож, Миколаївське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби інформує щодо початку осінньої пероральної вакцинації диких та домашніх м’ясоїдних тварин на території Миколаївського району.

У разі виявлення подібних принад - не беріть їх руками і не переносьте з місць розкладання, щоб тварини змогли їх знайти. В особистих селянських господарствах надавайте тварин спеціалістам ветеринарної медицини для щеплення антирабічною вакциною. Детальніше у спільній із європейським проектом EU4SaferFood інфографіці - як виглядає вакцина і як здійснюється пероральна кампанія у період воєнного стану.

Довідково. Пероральна імунізація від сказу – один із способів вакцинації тварин, яких неможливо відловити щоб вакцинувати класично (внутрішньом’язево або підшкірно). Такий спосіб вакцинації застосовують для диких та бродячих тварин, у яких після поїдання поживної принади з вакциною на 21 день формується імунітет до збудника сказу і триває мінімум 1 рік.

Сказ: що варто знати і як уберегтися

Сказ – це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи. У разі зволікання з наданням квалфікованої медичної допомоги смерть неминуча.

У медичній літературі інших країн хвороба відома як рабієс (у тварин) і гідрофобія (у людей).

Причини сказу і шляхи передавання інфекції

Джерелом та резервуаром збудника сказу є дикі та свійські хижі тварини, що належать до класу ссавців. Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через: укус; подряпину та мікроушкодження шкіри; потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.

У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки – з-поміж свійської фауни, а в дикій природі – лисиці та вовки.

Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.

Доведена можливість аерогенно-контактного зараження (у лабораторних умовах, під час відвідування печер, населених кажанами), коли вірус пасивно потрапляє через кон’юнктиви, слизових ротоглотки.

За даними ВООЗ, у 99% випадків смерті людини від сказу джерелом інфекції є собаки. Близько 40% жертв укусів імовірно скажених собак – діти віком до 15 років.

Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя!

Симптоми сказу

У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1-3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, залежно від низки факторів: місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом); кількості й активності вірусу, що потрапив у рану; віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Початкові симптоми сказу – підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.

Є дві форми цього захворювання: активний і паралітичний сказ.

Для людей з активним сказом характерні гіперактивність, гідрофобія (боязнь води) та інколи аерофобія (боязнь протягів або свіжого повітря). Смерть настає за кілька днів у результаті кардіореспіраторної зупинки.

На паралітичний сказ припадає близько 30% усіх випадків захворювання у людей. Ця форма сказу триває довше за попередню із легшим перебігом. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини.

Повільно розвивається кома, і настає смерть.

Симптоми сказу у тварин залежать від стадії захворювання.

Початкова стадія (триває до п’яти днів): наявні сліди від укусів; гризуть місце укусу; ласкаві, примхливі, насторожені одночасно; слабкий апетит; їдять неїстівне; слинотеча; блювота.

Збуджена стадія (2–3 дні): агресивні; збуджені; нападають; намагаються утекти; гризуть землю; їдять неїстівне; конвульсії; блювота; параліч; косоокість.

Паралітична стадія (2–4 дні): виснаження; повний параліч; смерть.

Лікування сказу

У разі інфікування людини показані негайна госпіталізація і введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути шість: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й і 90-й дні.

Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.

Вона ефективна у разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи обслинення. Утім, курс імунізації призначають навіть через кілька місяців після контакту із хворою або ж підозрілою на сказ твариною. Антитіла у людини з’являються тільки на 12-14-й день, а максимальні їхні рівні досягаються лише через 30-40 днів. Імунітет стає дієвим приблизно через два тижні після закінчення курсу вакцинації та залишається таким упродовж року.

У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або дуже глибоких поодиноких укусів, ослинення слизових оболонок, будь-яких ушкоджень, завданих хижими тваринами, кажанами й гризунами, коли є ризик короткого інкубаційного періоду, окрім вакцини застосовують і людський антирабічний імуноглобулін. Інкубаційний період може скоротитися до 7 діб – це менше, ніж час вироблення поствакцинального імунітету. Якщо з моменту контакту із твариною минуло більше трьох діб, антирабічний імуноглобулін не застосовують.

Загалом лікувальні заходи спрямовують на зменшення страждань пацієнта. Хворого кладуть до окремої палати і забезпечують максимальний спокій. Для зниження збудливості призначають наркотичні засоби. Втрати рідини поповнюють шляхом внутрішньовенного введення сольових розчинів, плазмозамінників, розчину глюкози. За потреби здійснюють штучну вентиляцію легень.

Медичний персонал має працювати в захисному одязі, щоб запобігти потраплянню слини на шкіру та слизові оболонки.

Профілактика сказу

Профілактичні заходи поділяються на два напрями: боротьба з носіями збудника і недопущення розвитку захворювання у людини, яку покусала чи обслинила скажена тварина.

Для профілактики сказу необхідно: регулярно вакцинувати свійських тварин; уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами; не торкатися диких чи безпритульних тварин; не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди (особливо діти).

Стережіться безпритульних, а тим більше диких тварин, які не бояться самі до вас підійти.

Сказу можна повністю уникнути, якщо після укусу людина отримає необхідну медичну допомогу. Курс антирабічних щеплень призначають у разі ймовірного або наявного інфікування людини, після визначення приналежності випадків укусів до певних категорій контакту згідно з рекомендаціями ВООЗ. Самовільно припиняти лікування чи порушувати режим поведінки під час нього неприпустимо!

Перша медична допомога після укусу

Якщо вас укусила чи обслинила тварина (особливо дика чи безпритульна) негайно зверніться до лікаря! Якщо тварина домашня, попросіть власника надати документи, що підтверджують її щеплення.

Коли лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус.

Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу.

Обов’язковому щепленню підлягають люди: яких покусали скажені чи підозрілі на сказ тварини безпосередньо або через одяг навіть за найменших ушкоджень шкіри; покусані будь-якими дикими тваринами (навіть без підозри на сказ); подряпані підозрілими на сказ тваринами або в разі забризкування подряпин слиною таких тварин, потрапляння її на слизові оболонки; які зазнали будь-якого мікроушкодження шкіри під час роботи з хворими на сказ тваринами, патологічним матеріалом або транспортування трупів тварин для дослідження.

Курс профілактичної імунізації призначають людям, які професійно пов’язані з ризиком зараження сказом.

На Миколаївщині, на території КУ «Миколаївський зоопарк», 17 вересня 2024р. зафіксовано гибель двох птахів. Дослідження патологічного матеріалу, відібраного від загинувших птахів, показало наявність РНК вірусу грипу типу А, субтипу Н5 (звіт про результати дослідження №001840 п.м./24 від 17 вересня 2024 року).

З метою ліквідації пташиного грипу проведено засідання місцевої державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Миколаївській районній військовій адміністрації. Було запроваджено карантин та затверджено План заходів щодо профілактики, недопущення поширення та ліквідації захворювання пташиного грипу на території Миколаївського району Миколаївської області. Були визначені межі епізоотичного вогнища, зони захисту та нагляду. Спеціалістами ветеринарної медицини було проведено клінічний огляд поголів’я птиці в Миколаївському зоопарку. Хворої та підозрілої птиці не виявлено. Проведено обстеження на наявність та клінічний стан птиці в селах. З населенням проведені роз’яснювальні бесіди щодо обмежень при підозрі  захворювання птиці на грип.

Що відомо про пташиний грип

Грип птиці - гостра контагіозна вірусна інфекція птахів, викликана будь-яким вірусом грипу А: субтипів Н5 та Н7, або з індексом внутрішньовенної патогенності (IVPI) для курчат шеститижневого віку більше 1,2, або який спричиняє щонайменше 75% летальних випадків у курчат чотири - восьмитижневого віку, інфікованих внутрішньовенне. Грип птиці характеризується загальним пригніченням, набряками, ураженням респіраторних органів та шлунково-кишкового тракту та перебігає у виді епізоотій та ензоотій. Визначені віруси пташиного грипу можуть інфікувати людину і являють значний ризик для її здоров’я.

Дика птиця, особлива мігруюча водоплавна птиця, є природним резервуаром вірусів грипу птиці. До грипу сприйнятлива домашня, синантропна та дика перелітна птиця. Передача збудника відбувається повітряно-крапельний шляхом. Хворі, а також перехворілі птахи виділяють вірус із витіканнями з носової і ротової порожнин, фекаліями, яйцем та при кашлі і чханні. Зараження відбувається через прямий контакт у забруднених виділеннями хворої птиці приміщеннях, через підстилку, гнізда, вигули, при контакті із контамінованими предметами догляду, а також трупами, тушками забитої птиці, не знешкодженими відходами забою, яйцями, пухом та пір’ям хворої птиці. Інкубаційний період складає 1–7 дня. Спостерігають також тяжкий перебіг інфекції, коли птах гине без симптомів.

Лікування високопатогенного пташиного грипу не розроблено!

Для профілактики захворювання птиці власникам необхідно:

•здійснювати господарські та ветеринарні заходи, які забезпечуватимуть попередження виникнення захворювання птиці;

•здійснювати купівлю-продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки при наявності ветеринарних супровідних документів;

•інформувати державну ветеринарну службу району про наявність птиці з метою проведення необхідних профілактичних заходів;

•на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;

•притримуватись режиму закритого типу (не допускати вигулу (виходу) домашньої птиці за межами дворової території);

•утримувати різних видів птахів окремо;

•виключити можливість контакту домашньої птиці з дикими, особливо водоплавними, і синантропними птахами;

•проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;

•забій домашньої птиці, призначеної для реалізації в торгівлі, здійснювати на спеціалізованих підприємствах;

•проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території;

•проводити знезараження посліду та підстилки біотермічним методом;

•дотримуватися правил особистої гігієни при догляді за птицею (змінний одяг та взуття, мити руки з милом).

При ознаках захворювання чи незвичній поведінці птиці терміново сповісти ветеринарну службу, яка обслуговує населений пункт.