ПРЕСЦЕНТР

20 лютого Україна вшановує День Героїв Небесної Сотні

Ця дата встановлена Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.

У цей день ми віддаємо шану громадянам, які загинули під час Революції Гідності, захищаючи права, свободу людини та європейське майбутнє нашої держави.

Герої Небесної Сотні — це символ незламності та жертовності. Відвага і сила духу сміливців назавжди залишаються в історії України.

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ДО 92-Х РОКОВИН ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РОКІВ

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років. У 2025-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 22 листопада.

У 1932-1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні рашисти як спадкоємці того режиму знову коять злочини проти людяності та геноцидні дії на українській землі.

Україна внаслідок Голодомору-геноциду 1932-1933 років, масових штучних голодів 1921-1923 та 1946-1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор визнаний геноцидом Українського народу.

Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям.

До 92-х роковин Голодомору Український інститут національної пам’яті підготував тематичні інформаційні матеріали. У них зібрано:

- вступ та ключові повідомлення;

- історичну довідку;

- інформацію про Всеукраїнську акцію «Запали свічку»;

- добірку корисних тематичних посилань.

З матеріалами можна ознайомитись за посиланням: https://rada.info/upload/users_files/45503325/db6deaf0e2849bcdd7a87cfb61e39629.pdf

21 листопада - День Гідності та Свободи

Щороку 21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи, встановлений Указом Президента України від 13 листопада 2014 року № 872.

Метою відзначення є збереження пам’яті про події Революції Гідності, вшанування патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та в період з листопада 2013-го по лютий 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів України та її європейського вибору.

Український інститут національної пам’яті спільно з Національним музеєм Революції Гідності підготували тематичні інформаційні матеріали та макети соціальної реклами. У цьому році пропонується використовувати гасло:

«День Гідності та Свободи – щодня, без вихідних».

Матеріали доступні за покликанням: surl.lt/zskrhh

29 вересня Україна та весь цивілізований світ вшановує пам’ять жертв масових розстрілів

Бабин Яр - одне з найвідоміших пам'ятних місць, пов'язаних із людською трагедією. У роки Другої світової війни це місце нацистського геноциду. Тут починаючи з 29 вересня 1941 року і до жовтня 1943 року гітлерівські окупаційні власті знищили понад 100 тис. осіб. Бабин Яр у світі здебільшого відомий як місце масового знищення єврейського населення в столиці України. Насправді ж він став великою братською могилою для людей багатьох національностей, в тому числі і українців, які на той час волею долі опинилися в цьому місті.

Міжнародна команда дослідників Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» визначила місця масових розстрілів євреїв у Києві наприкінці вересня 1941 року. Дослідження тривало півтора року. У роботі була використана унікальна технологія просторового 3D-моделювання.

За висновками вчених, першим місцем масових розстрілів був протитанковий рів, що знаходився на перетині сучасних вулиць Києва: Олени Теліги і Дорогожицької. Саме тут 27-28 вересня 1941 року відбулися розстріли в’язнів «єврейського відділення» транзитного табору військовополонених, розташованого на Керосинній вулиці (нині – вул. Шолуденка).

А от основним місцем розстрілу 33771 єврея 29-30 вересня 1941 року став великий західний відріг Бабиного Яру, а також, цілком імовірно, що розстріли відбувалися і на дні основного русла Бабиного Яру, неподалік стику із західним відрогом.

“Найважливіше, що є – це історія. Кожен народ виробляє власну культуру пам’яті. Спочатку історичну пам’ять – передаються легенди, міфи, історії від дідів до батьків, від батьків до дітей, до онуків. Але коли у народу нарешті з’являється своя держава (а у нас вона з’явилася тільки тридцять років тому, це дуже мало для держави), тільки починається з тієї культури пам’яті вироблятися державна політика пам’яті. Це дуже довгий еволюційний внутрішній процес. І такі важливі, болючі трагедії, як Голодомор, як Голокост, як депортація кримських татар, День пам’яті жертв Бабиного Яру та багато інших трагедій, які відбувалися на українській землі з українським народом, який складається з багатьох етнічних груп, різних національностей, – вони є похідними, лише похідними від цієї культури і політики пам’яті. Але тих днів у пам’яті не стерти і сьогодні….Бабин Яр…. Забуттю не підлягає…..”

24 серпня — Всесвітня молитва за Україну 

У День Незалежності Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій закликає доєднатись до Всесвітньої молитви за Україну.

Ініціатива має підтримку Президента та об’єднує 95% релігійної спільноти країни.

Мета — духовна солідарність із тими, хто страждає через війну.

У молитві — прохання про:

• припинення війни;

• захист життя;

• справедливий мир;

• відновлення правди й гідності.

Долучитися можна 24 серпня або у найближчий богослужбовий день — у храмах, місцях молитви, або вдома.

Деталі: www.prayforukraine.org.ua

23 серпня — День Державного Прапора України

Наш синьо-жовтий стяг є символом незламності, свободи та єдності українського народу. Він об'єднує нас у боротьбі, додає сил у випробуваннях та надихає на нові звершення.

Державний Прапор - один з офіційних державних символів суверенітету держави. Український Державний Прапор - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору.

Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора як нашого національного символу відбулося 22 березня 1918 р. − Центральна Рада ухвалила Закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного кольорів як прапор Української Народної Республіки.

У 1938−1939 рр. синьо-жовтий стяг був прапором Карпатської України, у 1941 р. – Української Держави.

26 квітня 1989 р. у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії. 22 травня 1989 р. у Києві на закритті Шевченківського свята було піднято національний прапор. 23 березня 1990 р. він з’явився над Тернопільською міськрадою, а 3 квітня 1990 р. − над Львівською міськрадою.

24 липня 1990 р. у Києві синьо-жовтий прапор був урочисто піднятий над будинком міської ради. Полотнище було попередньо освячено в Софійському соборі владикою Володимиром і настоятелем храму Бориса і Гліба Української автокефальної церкви отцем Юрієм.

24 серпня, після проголошення Акту незалежності України, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради.

Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.

Слава Україні! Героям Слава!

12 серпня Україна відзначає ДЕНЬ МОЛОДІ!

З ДНЕМ МОЛОДІ!

День молоді - це особливе свято, присвячене молодому поколінню, його енергії, потенціалу та внеску у розвиток суспільства. В Україні нещодавно змінили дату свята, щоб синхронізуватися зі світовою спільнотою. У 2025 році українська молодь відзначатиме своє свято у новий, але вже звичний для багатьох день.

Рішення про перенесення дати було прийнято для підтримки євроінтеграційних прагнень української молоді та гармонізації святкування з Міжнародним днем молоді, який також припадає на 12 серпня, що символізує прагнення української молоді бути частиною глобального світу, де цінності свободи, демократії та інновацій є основою.

Сьогодні День молоді - це не просто святкування, а можливість відзначити досягнення молодих людей, їхню активність, креативність та вплив на розвиток країни, вшанування їхньої стійкості та незламності, підтримка та визнання потенціалу української молоді.

Найщиріші вітання нашому майбутньому - нашій МОЛОДІ!

Слава молоді! Слава Україні! Слава ЗСУ!

30 липня — Всесвітній день протидії торгівлі людьми

Щороку 30 липня у світі відзначається Всесвітній день протидії торгівлі людьми. Цей день був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році з метою привернення уваги до проблеми торгівлі людьми, підтримки постраждалих і зміцнення глобальних зусиль у боротьбі з цим тяжким злочином.

Торгівля людьми — це грубе порушення прав людини.

Найпоширенішими формами експлуатації є:

▪трудова експлуатація;

▪сексуальна експлуатація;

▪втягнення у жебрацтво;

▪використання у збройних конфліктах;

▪вилучення органів.

У період повномасштабної війни ризики потрапити до рук торговців людьми значно зростають. Переміщення, втрата стабільного доходу, пошук роботи за кордоном — усе це створює додаткові вразливості.

Як уберегти себе та близьких?

Не передавайте свої документи стороннім особам;

Зберігайте копії всіх важливих документів;

Обережно ставтеся до привабливих пропозицій роботи, особливо за кордоном;

Уникайте неофіційних працевлаштувань та посередників без ліцензії;

Повідомляйте рідних про місце перебування та контактні дані.

Якщо вам або вашим знайомим потрібна допомога чи консультація:

▫112 або 102 — Єдиний номер екстреної допомоги, Національна поліція

▫1547 — Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми

▫527 — Національна Гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми

Протидія торгівлі людьми — це наша спільна відповідальність.

Пильність, обізнаність і підтримка одне одного можуть врятувати життя.

28 липня - День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні

Сьогодні вперше на офіційному рівні українці вшановують пам’ять Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. Відповідну Постанову було ухвалено Верховною Радою України 22 липня 2025 року.

Пам’ятний день запроваджено на підтримку громадських ініціатив - як нагадування про трагічні події, що сталися під час повномасштабної агресії росії проти України.

Особливе значення має ніч з 28 на 29 липня 2022 року - день, коли російські війська здійснили обстріл Волноваської виправної колонії біля Оленівки, де утримували оборонців «Азовсталі».

Це один з найжахливіших терактів, скоєних росією щодо полонених: щонайменше 53 українські захисники загинули, ще понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості.

Злочин проти українських оборонців став грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, яке чітко регламентує гуманне поводження з військовополоненими та зобов’язує державу, яка їх утримує, забезпечувати їхню безпеку та життя.

Вічна пам'ять всім українським військовослужбовцям, учасникам добровольчих формувань та цивільним особам, які загинули у полоні в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, стали жертвами жорстокого насильства під час російської збройної агресії та окупації.

Це не лише день скорботи, а й символ незламності українського народу, вдячності за мужність, а також заклик до справедливості й покарання винних у злочинах проти людяності.

#28липня #ДеньПамʼяті #Азовсталь #Оленівка #Азов #Військовополонені #RussialsATerroristState #StopRussia #UkraineRemembers #StandWithUkraine #WarCrimes #полонвбиває

26 червня — День кримськотатарського прапора 

 Третя неділя травня - День пам'яті жертв політичних репресій

Ця дата є болісною і скорботною для нашого народу, адже в pоки масових репресій і Великого терору людські втрати в країні, за різними даними, становили щонайменше 4,4 мільйонів осіб. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.

Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.

«Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Й.Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.

Репресії відбувалися і до 1937 року, вони також продовжувалися у 1940 році й після війни. Однак саме у період 1937-1939 років репресії вийшли на свій піковий рівень, торкнувшись величезної кількості родин. У 1937 році ЦК ВКП(б) запропонував створити позасудові органи – «трійки», які вирішували долю людей. Трагічність ситуації була в тому, що «трійки» поєднували в собі слідство, обвинувачення, суд. Також саме трійки відповідали за виконання вироків. На все слідство по кожній людині трійка мала 10 діб. Участь адвоката, оскарження вироку та клопотання про помилування не передбачалися. Вирок у багатьох випадках виконувався негайно після його винесення.

Найбільшим похованням жертв сталінських репресій в Україні вважають «Биківнянські могили». Таємна спецділянка НКВС УРСР у Биківні – один із найсекретніших об’єктів СРСР, на території якого впродовж 1937-1941 років відбувались таємні поховання жертв масових політичних репресій, розстріляних та закатованих у київських в’язницях.

Фактична площа об’єкта складала 5,3 га. Територію обгородили високим суцільним дерев’яним парканом, за яким збудували спостережну вежу та будинок, встановили цілодобову озброєну охорону. Вантажівки ГАЗ-АА (в народі «полуторки») ночами привозили тіла розстріляних на територію спецділянки.

У заздалегідь підготовлені ями скидались тіла жертв та присипались вапном та грунтом. Щоб приховати призначення спецділянки, була придумана легенда для місцевого населення про артилерійський склад. Вона була вдалою, оскільки до 1923 року у тій місцевості (від Броварів до околиць старої Дарниці) знаходився артилерійський полігон київського казенного заводу «Арсенал».

Трагедія Биківні стоїть поряд із такими злочинами, як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. На сьогодні вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян із Биківнянського поховання жертв сталінських репресій.

Серед жертв Великого терору, які загинули в Биківнянському лісі, письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук, Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський і десятки тисяч інших.

На жаль, у вітчизняній історії було чимало трагічних сторінок. Але те пекельне полум’я загартувало українську націю. Драматичні події, які пережив і, на жаль, переживає український народ, доводять, що насильство і тоталітаризм ніколи не приносили добра.

Ми згадуємо минуле, щоб не допустити чогось подібного в майбутньому і завжди будемо пам’ятати про ті жорстокі часи та про людей, які пережили страшні роки репресій і диктатури, аби сьогодні відстоювати та розбудовувати демократичну державу, де кожен громадянин почуватиме себе гідно і вільно.

Вічна слава і вічна пам’ять жертвам політичних репресій!