Новини

Бій під Крутами – як символ українського патріотизму

29/01/2018

         29 січня 2018 року минає 100 років від події, яка є однією з найгероїчніших сторінок української історії – Бій під Крутами. Недаремно вчені-історики вказують, що максимально об’єктивно проаналізувати те чи інше історичне явище можна через 50-100 років потому. Таким чином, на сьогоднішній день кожен небайдужий до вітчизняної історії українець має можливість розвіяти для себе міфи цієї загадкової і суперечливої події, оцінити її всі сторони, провести паралелі з сьогоденням, і, нарешті, прийняти історичну реальність такою, як вона є.

         Бій під Крутами — бій, що відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина.
Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько 4-х сотень вояків.

У бою під Крутами оборонці української державності призупинили наступ противника і здійснили організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російське більшовицьке військо втратило боєздатність на чотири дні. Поновити наступ на Київ війську Муравйова довелося не залізничним шляхом, як задумувалося, а на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.

Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.
Кілька днів потому на похороні в Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».
Майже 70 років історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. 2006 року на місці бою встановлено пам'ятник.

Минуло рівно сторіччя – змінились часи, змінилась розстановка сил і інтересів, видозмінились обидві країни, змінилась не одна влада (як з одної, так із іншої сторони) і здавалося, ніби то мали вже й змінитись відносини двох тодішніх ворогуючих держав і їх державні курси, але це не так. Ми бачимо, як сьогодні Російська Федерація не полишає своїх вже застарілих, але не менш агресивних імперіалістичних замахів щодо України. Використовуючи нові технології та інструменти розв’язання та ведення загарбницьких конфліктів, який нині відбувається на Сході України, Росія застосовує ті ж самі політичні методи і прийоми, бажаний результат яких не можна допустити ні в якому разі.

Отже, святий обов’язок будь-якого громадянина України – приносити користь своїй країні, розвивати і звеличувати свою Батьківщину. Тому лише чесною та щирою працею на благо країни, а також збереженням її у тих межах, в яких вона постала перед нами – ми віддячимо сотням бійцям, які відстоювали і відстоюють незалежність України у різні часи: під Крутами чи Конотопом, на Запорізькій Січі чи поблизу Батурина, біля Києва або під Севастополем, у лісах Полісся чи на териконах Донбасу – тим самим довівши, що їх жертви не забуті і не були даремними. Тому важливо аби кожен українець пройнявся тим героїчним духом патріотизму і відданості свої Батьківщині, як ті герої, які стояли заради неї на залізнодорожній станції Крути січневого дня 1918-го року. Це питання має бути завжди актуальним і не залежати від волі того чи іншого політичного режиму в Україні, адже Крути назавжди увійшли в нашу історію як приклад мужності і вольового духу українського народу, який неможливо спинити ні кількісною, ні якісною перевагою.

Всі новини →