Новини

Алла Воробйова: «Децентралізація - це реальний шлях до підвищення якості повсякденного життя мешканців кожного населеного пункту»

01/04/2016

Миколаївщина переймала досвід Одещини в реформі децентралізації

- Уже виповнився рік від того моменту, коли ми розпочали реформу децентралізації. 17 червня 2014 року Верховна Рада України прийняла перший з «децентралізаційних законів» - Закон України «Про співробітництво територіальних громад». А сьогодні ми підходимо до критичної точки.  Саме зараз вирішується - чи відбудеться реформа чи ми знову відкотимось назад. Від цього  значною мірою залежить успіх усієї програми реформ, які необхідні Україні.

Нагадаю, що децентралізація передбачає створення фінансово незалежних громад, які зможуть самостійно і на належному рівні утримувати дитячі садки і школи, амбулаторії, будинки культури і клуби, дороги, інфраструктуру. Простіше кажучи, децентралізація - це реальний шлях до підвищення якості повсякденного життя мешканців кожного села, селища чи міста. Без децентралізації, без ефективного місцевого самоврядування, ми ще надовго залишимось з дітьми, яким існуюча система не в змозі надати якісну та сучасну освіту, недолікованими хворими, розбитими дорогами, занедбаними селами, залишимось з усією тією купою проблем, які сьогодні маємо.

Чому потрібна децентралізація? Тому що європейський і світовий досвід свідчить, що місцеві проблеми можуть ефективно вирішуватись тільки на місцевому рівні. Держава ніколи не дійде до проблем кожного села чи міста, кожної вулиці чи двору. Люди нарешті повинні це зрозуміти і обрати шлях, який веде до гідного життя. Ми можемо до безкінечності вибирати нову владу. Але будемо знову і знову розчаровуватись у ній, допоки не змінимо систему. Реформи шляхом децентралізації передбачають передачу повноважень вирішувати місцеві проблеми на низовий, базовий рівень, рівень громад. Також передбачається забезпечення їх власними фінансовими ресурсами, які зроблять їх спроможними ці проблеми вирішувати.

Віддаючи в ході децентралізації повноваження, держава забезпечує одночасно ефективний контроль і зупиняє ті рішення, де місцеві органи влади виходять за межі своїх повноважень. Повноваження, фінансові ресурси і контроль - три кити, на яких базується ефективна модель місцевого самоврядування. Громади мають бути спроможні взяти на себе широкі повноваження у вирішенні місцевих проблем. Отримавши відповідні економічні інструменти (перш за все податки і збори), вони мають заробити для себе необхідні ресурси.

При нинішній системі управління, що склалася ще в 20-30-их роках минулого століття, обраний голова села може нічого не робити взагалі, але він і ще декілька працівників сільради будуть отримувати зарплатню з держбюджету. А це, в свою чергу, позбавляє сільську владу будь-яких стимулів для розвитку. Тому заради збереження українського села і створено механізм добровільного об’єднання громад, яке дасть стимул для розвитку цих територій. Звичайно, можна залишити все як є і продовжити вічну пісню про те, що село гине. А можна почати реформу управління цими територіями і досягнути успіху.

І на сьогодні є яскраві приклади того, як втілюється в життя реформа влади, як громади взяли керівництво у свої руки. Одна із таких громад створена в Балтському районі на Одещині. Важливий факт. Балтська об’єднана територіальна громада співпрацювала з міжнародним фондом «Відродження», який надав кошти на оплату праці фахівців, які займалися усіма розрахунками щодо економічної доцільності такого об’єднання, та розробив весь пакет документів, необхідних для подальшого сталого розвитку об’єднаної громади. Я скажу більше. У 2015 році Ольшанська селищна рада мала можливість теж співпрацювати з фондом «Відродження». На його адресу був надісланий лист щодо підтримки ініціативи громадської організації «Центр досліджень місцевого самоврядування та розвитку громад» щодо реалізації проекту «Створення єдиного соціального, економічного та управлінського простору в модельних об’єднаних територіальних громадах півдня України» в новоствореній об’єднаній Ольшанській громаді. Але однією з умов фонду була така: громада повинна прийняти відповідні рішення і об’єднатися в межах перспективного плану в період з серпня по листопад 2015 року. А оскільки цього не сталося, Ольшанська громада, на жаль, втратила можливість, якою досить вдало скористались балтівці.

І саме до цієї об’єднаної громади за досвідом нещодавно їздили представники Миколаївської області - працівники апарату, керівники підрозділів Миколаївської ОДА, сільські та селищні голови Миколаївщини, депутати міських, сільських, районних та обласної рад. Очолив делегацію керівник апарату Миколаївської ОДА Андрій Ничипорчук. Зазначу, що участь у цій поїздці брали Кир’яківський сільський голова Тетяна Капля та Шостаківський сільський голова Володимир Єрмак.

Журналісти редакції районної газети «Маяк» звернулись до Тетяни Каплі та Володимира Єрмака з проханням поділитись враженнями від поїздки та висловити своє бачення децентралізації. Їх думки майже в усьому співпали.

За думкою фахівців та експертів, Балтська об’єднана територіальна громада Одеської області є лідером та авангардом реформи децентралізації, випереджуючи не лише інші територіально-адміністративні об’єднання, а й в багатьох випадках навіть законотворців. Очолює громаду - енергійний, грамотний, прагматичний керівник, в його команді - спеціалісти різних галузей, керівники з досвідом, авторитетні фахівці. 

Кількагодинна зустріч була присвячена практичним питанням, з якими зіткнулася в роботі балтська команда. Зокрема, Сергій Мазур, Балтський міський голова, та Олексій Пантілєєв, голова Балтської районної ради, висловили впевненість, що об’єднання громад - єдиний шанс змінити життя на краще, презентували стратегічну модель, за якою працює управлінська команда, створюючи новий формат взаєморозуміння в рамках громади: «Ми - одна громада, у нас спільні проблеми, спільні досягнення, спільні кошти. Ми не будуємо ілюзій, ми розробили свої тактичні та стратегічні моделі, які дозволяють нам зберегти, що є, та розвиватися».

У ході зустрічі порушувалися різні питання: практичні аспекти вдосконалення правової регламентації, створення ефективної системи виконавчих органів, роль та місце депутатів місцевих рад, планування розвитку громади, управління комунальною власністю, розвиток фінансової системи, ін. Своїм досвідом та практичними доробками ділилися заступники міського голови, керуюча справами виконкому, секретар міської ради, начальник фінуправління міської ради, інші начальники відділів міської ради та структурних підрозділів.

На думку Тетяни Михайлівни та Володимира Володимировича, об’єднання громад дасть позитивний результат тільки тоді, коли за власним бажанням до однієї громади увійдуть декілька (не дві-три) територіальних громад. Проводити цю реформу повинні лише зацікавлені, активні люди, під керівництвом справжнього лідера, який зможе згуртувати надійну, працездатну команду, яка, крім іншого, зможе вирішити «паперові» питання, грамотно все пояснити  односельцям, організувати виборчий процес (зокрема, старост) згідно до вимог чинного законодавства і т. п.

Із того, що почерпнули у сусідній області, найбільш приваблює їх прагнення насамперед вирішувати проблеми найвіддаленіших від центру, невеличких населених пунктів. Увага акцентується на якійсь «кричущій» проблемі, проводяться відповідні розрахунки і тоді спрямовуються необхідні кошти. Звичайно, що жителі сіл підтримують такий напрямок діяльності.

Як відомо, більшість територіальних громад нашого району сьогодні зайняла позицію очікування. Але для тих громад, які готові уже сьогодні до перетворень, закладені стимули, зокрема зарахування 60 % ПДФО на власні повноваження об’єднаних громад, прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом (зараз прямі відносини мають лише області, райони, міста обласного значення), державні субвенції. Тож, напевне, зовсім скоро сьогоднішні реалії дадуть зрозуміти територіальним громадам, що без об’єднання їм просто не вижити.

Всі новини →