Новини

А пам’ять лине стежкою до Буга

22/06/2015

Багато війн бачило людство у своєму розвитку. Одна із найстрашніших та найжорстокіших проклала свій шлях і нашою землею.  Цими шляхами героїзму, поразок і звитяги пройшло багато українців, наших предків. Вони, захищаючи Батьківщину, не мали іншого вибору як покласти своє життя на чашу терезів, яка, врешті-решт, виявилася важчою та переконливішою за ту, де гнівом палала війна.

Зараз колишні маршрути військових дій та зіткнень з ворогом, нацизмом перетворилися на стежки пам’яті, де височать меморіали, обеліски та просто символи тих трагічних часів. І є не один день у році, коли ми, нащадки героїв, тих, хто визволив світ від фашизму, згадуємо їх подвиг.

22 червня -війська гітлерівської Німеччини вступили на нашу землю. На державному рівні ця дата  встановлена як День скорботи та вшанування пам’яті жертв війни.

Не забувають про цей трагічний в історії народу день та подвиг предків і у нашому районі. Цьогоріч стежка пам’яті привела нас до мальовничого села Трихати, де на березі Бугу розгортався один із кривавих театрів бойових дій тієї жорстокої війни із «коричневою чумою» - нацизмом.

На урочистому мітингу зібралися місцеві жителі, представники районної влади. До присутніх із словами пам’яті про вже історичну подію звернулися голова районної ради Юрій Серебряков, заступник голови райдержадміністрації Олена Іванова, голова районної ветеранської організації Ольга Чарушникова та Трихатський сільський голова Олександр Макаров. Маємо пам’ятати своє минуле, бо без нього ми не варті гідного майбутнього. Пам’ять про ті події повинна стати запорукою миру. Болісно, що такий крихкий мир порушений сьогодні в Україні.

Не оминули своєю увагою виступаючі і сторінку історичних боїв у Трихатах 11-14 серпня 1941 року на переправі «Трихати-Піски». Доречною була згадка Олени Олександрівни про встановлення 12 серпня 2011 року із нагоди тих подій небайдужими нащадками на березі Південного Бугу пам’ятного знаку, а роком пізніше - Поклонного хреста. Ініціатива такого вшанування загиблих на першому етапі війни була від колишнього Трихатського сільського голови, депутата районної ради Цибка Петра Андрійовича, який, на жаль, відійшов у Вічність, та мецената з Миколаєва Михайла Івановича Кондратьєва. І великий вклад в облаштування прилеглої території та її благоустрою зробили та роблять небайдужі місцеві мешканці.

Важливі і цінні слова були висловлені Юрієм Володимировичем, «що війна має бути чужою людству, бо є багато важливих справ, які несуть мир та процвітання». І справді, майбутні покоління мають керуватися не кривавими та трагічними подіями, а благородними вчинками задля майбутнього. Історія вже досить військових уроків дала нам.

Виступаючі не оминули увагою і сучасну ситуацію на сході України, де наші співвітчизники боронять Батьківщину. І ще сильніше у серцях пролунало важливе, вже дійсно дорогоцінне слово - «мир».

Доповненням до офіційної частини став виступ жіночого вокального колективу «Пісенні барви» Трихатського будинку культури, які створили невидимий міст між пам’яттю та сьогоденням, історією та майбутнім, патріотизмом і любов’ю до України.

Хвилина мовчання… і до пам’ятного знаку покладені квіти. У блакиті неба кружляють птахи, а плесо Південного Бугу відлунює: «Вічна пам’ять тим, хто боровся за мир!».

Всі новини →