Миколаївський район » Новини
Українська | Русский | English
Головна Новини Цивільний захист населення району Оголошення ПРЕСЦЕНТР ВЕТЕРАНАМ Інформація для користувачів з вадами зору

Новини

Персоналії Миколаївського району, які внесли вклад у становлення незалежності України. Віталія Іванівна Гарбуз

20/08/2021

Пропрацювати в одній і тій же галузі десятки років вдається не кожному. Та цій чудовій жінці неначе на роду було написано: твоє покликання медицина. Вона ніби заповіт виконує наказ долі вже протягом 60 років, стоячи на варті здоров’я та порятунку людських життів.

Знайомтесь: Віталія Іванівна Гарбуз.
Народилася у с. Дергачі Харківської області. 
Влітку 1953 року стала студенткою Харківського стоматологічного інституту, який закінчила в 1959 році й була направлена на роботу за фахом до Миколаївської області.
Після закінчення Харківського медичного інституту у1959 р. прийнята на посаду лікаря-стоматолога в дільничну лікарню с. Засілля, що розміщувалася на центральній садибі радгоспу. На той час у медичному закладі працювало тільки три лікаря із вищою освітою. Лікарня складалась з двох будівель: стаціонару та поліклініки, які  оточував горіховий сад. Поряд у бетонному руслі ніс воду на поля господарств Жовтневого району Інгулецький магістральний канал.
Далі усю свою діяльність пов’язала з медициною.
Високий професіоналізм, відповідальність, дипломатичність у відносинах із своїми колегами, вміння чітко організувати особисті посадові обов’язки привели до того, що майже чверть століття  Вікторія Іванівна очолювала найбільший заклад охорони здоров’я серед населених пунктів Жовтневого району – Первомайську дільничну лікарню.
За цей період над країною пронеслись шквали економічних та політичних змін. Вони не обійшли стороною й, здавалось вічно молоде селище, яке тільки-но розправило крила.
Дільнична лікарня під орудою В. І. Гарбуз намагалася працювати на збереження здоров’я жителів не тільки селища цукровиків, але й прилеглих населених пунктів. Понад 10 тисяч пацієнтів були закріплені за лікарнею, і зовсім не випадково кожен день у лікарів був напружений і відповідальний. Лікарям щодня потрібно було приймати пацієнтів не тільки у своїх робочих кабінетах, але й виїздити за межі лікарні на кареті швидкої медичної допомоги до інших сіл та селищ району.
У той час на плечі головного лікаря лягла велика відповідальність за створення фельдшерсько-акушерських пунктів та організацію обслуговування хліборобів під час жнив, а тваринників – за місцем їх роботи.
Окрім зазначених об’єктів лікарі-спеціалісти надавали практичну допомогу ще й понад п’ятнадцятьом освітнім закладам: дитячим садочкам та школам, які були розташовані у зоні обслуговування лікарні, якою керувала Вікторія Іванівна. А це в свою чергу вимагало від неї раціонально розподіляти час, знаходячи можливість, щоб зустрітися із керівниками господарств. 
«Тільки дипломатичний підхід у розв’язанні проблем, які виникали перед медичним закладом, давав позитивний результат», - з упевненістю стверджує пані Вікторія. 
Особливо тісно співробітнічала лікарня у той період із головним промисловим підприємством краю – Засільським цукровим заводом. Співробітництво було взаємовигідним: керівництво заводу безкоштовно допомагало в ремонтних роботах, придбанні обладнання, обслуговуванні, а лікарня допомогла відкрити на підприємстві чудовий медичний кабінет із сучасним на той час обладнанням.
Виконувати такий великий об’єм робіт допомагала Вікторії Іванівні віра у свій колектив, який підтримував її у всіх справах і починаннях. Вона намагалася чуйно ставитися до всього колективу. Завжди вникала не тільки у проблеми, пов’язані з професійною майстерністю, але й намагалася допомагати у розв’язанні побутових, сімейних питань і проблем. 
Часто вона була ініціатором колективних туристичних поїздок по визначним місцям країни. Це в свою чергу згуртовувало колектив, допомагало  спільними зусиллями долати негаразди.
Щорічно лікарня, очолювана Вікторією Іванівною Гарбуз, за підсумками роботи була в трійці кращих медичних закладів району й області, а часом й очолювала цей список.
Активна життєва позиція, толерантність, вимогливість і принциповість – ті риси характеру Вікторії Іванівни, через які вона понад 20 років була депутатом Первомайської селищної ради. Двічі виборці довіряли їй представляти свої інтереси в районній раді.
Час біжить, безжально змінюючи навколишній світ і розставляє свої пріоритети. На зміну одним приходять інші. Але таких як Вікторія Іванівна, мабуть, вже й не буде. Адже вона – це постать, яка творила історію Первомайської дільничної лікарні – найкращої лікарні нашого району.
Зараз Вікторія Іванівна працює лікарем-терапевтом Первомайської амбулаторії загальної практики сімейної  медицини. І все так же, як і шістдесят років тому, не зраджує головному принципу лікаря: гуманності до оточуючих і  жертовності в ім’я медицини.
 

Всі новини →