Новини
Персоналії Миколаївського району, які внесли вклад у становлення незалежності України. Коньєв Михайло Михайлович
20/08/2021
Таким девізом все своє свідоме життя ось вже 75 років поспіль керується Коньєв Михайло Михайлович, ветеран педагогічної праці, заслужений учитель України, багаторічний директор Квітневої школи.
Сьогоднішній матеріал буде присвячений людині величної життєвої долі. Народившись 15 липня 1943 р. в с. Красне Березанського району Миколаївської області, маленький Михайлик зазнав нелегких випробувань: ріс без батька й матері, виховувався у Степівському дитячому будинку з самого народження. Та лиходійка-доля не зламала його. Закінчивши 7 класів, у 1958 р. вступив до ПТУ №1 .
Як і кожен юнак відбув службу в армії, з якої мобілізувався у 1966 році.
У 1967 р. стає студентом філологічного факультету Дрогобицького педагогічного інституту, який закінчує успішно у 1972 р., отримавши кваліфікацію учителя-філології середньої школи. Навчаючись у педінституті, був влаштований на роботу до Горпинської восьмирічки за своїм профілем.
З 1974 р. його життєва доля пов’язана з Миколаївською областю: спочатку працює вчителем у Прибузькій середній школі, а через рік переїхав у невеличке село Квітневе.
Комунікабельність і толерантність Михайла Михайловича, а також міцна дружба з О. С. Домарацьким, засновником Квітневої школи, дала йому наснагу, віру у власні сили. І в 1975 році по відкриттю нової школи в с. Квітневому він був призначений на посаду директора школи і вчителя.
«Він міг обрати собі іншу професію, але не шукав інших стежок. Творити – як жити, жити – як творити, – це кредо Михайла Михайловича. Присвятивши життя найпочеснішій вчительській справі, він дуже багато зробив для процвітання рідної школи. Талант, мужність, непохитність, працьовитість – усе це поєднується в одній постаті. Не часто випадає працювати з людиною такого душевного багатства, такої одержимості, такої чистоти», – згадують колеги Квітневої школи.
Михайлу Михайловичу Коньєву випала виняткова доля. І хоча й бракувало досвіду, довелося докласти максимум зусиль, щоб звичайна сільська школа під його керівництвом перетворилася у чудовий храм науки. Це був час пошуків себе, свого призначення, час роздумів про долю сільських дітей – основне, що єднало його з Квітневим.
«У цій людині відчувається сила творця добра. Без школи, учнів Михайло Михайлович не уявляє свого життя. Він успадкував не тільки талант педагога, Бог подарував йому душу, сповнену любові до людей. Педагог майстерно поєднав власні інтереси зі шкільним життям. Без таких, як він, заниділа б земля», - з трепетом говорять колеги-педагоги.
М. М. Конєв – був вартовим освіти у своєму маленькому квітучому селі. Його робота допомагала дітям відкрити для себе красу у звичному, свято у будень. Справжнє щастя випало на долю Михайла Коньєва – щастя жити, вчитися творити у стрімкому леті буття.
«Відданий справі цілого життя, він дуже багато зробив для процвітання рідної школи. Скурпульозний, не публічний, але водночас активний та відкритий до людей. За що неодноразово обирався депутатом селищної ради»,- пригадує Олександр Панченко, колишній Первомайський селищний голова та директор Первомайської школи.
За 47 років педагогічної діяльності М. М. Коньєв був нагороджений багатьма Почесними грамотами та подяками. У 1981 році нагороджений знаком «Відмінник народної освіти», а у 2002 році Указом Президента України йому присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель України».
І хоча зараз він знаходиться на пенсії, але у всьому відчувається його причетність, увійшовши у гостинно відчинені двері навчального закладу, ніби потрапляєш у чарівний казковий світ, який колись був створений казкарем Коньєвим: школа напрочуд ошатна, у ній хочеться співати.
Створити таку красу було нелегко, і далеко не кожен упорався б з цією справою. А йому вдалося, бо вірними помічниками у шкільних справах завжди були і є педагогічний колектив, працівники школи, громадськість. Після його директорства започатковані традиції підтримували наступники – Черненко В. В., Драченко С. С., Шкорупа Т. І., Рубаняк Є. А., Аксьонова В. Ф.
Всі новини →