Новини

Децентралізація влади - процес невідворотний: поїздка за досвідом

07/06/2016

Дуже бурхливі дискусії щодо децентралізації влади і об’єднання громад проходять зараз у нашому районі. Висловлюються різні думки, в основному емоційні, часто – негативні, нічим окрім власних сумнівів чи вигадок не мотивовані. Тому активно була підтримана ініціатива голови райдержадміністрації Алли Воробйової побувати в типовій сільській громаді, яка вже почала жити по-новому.

4 червня делегація від Миколаївського району у складі представників районної влади та органів місцевого самоврядування побувала в утвореній у серпні 2015 року Маразліївській сільській раді об’єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області. Відстань - значна. До Білгород-Дністровська їхали досить таки пристойною дорогою. А ось за містечком… Комфортабельний автобус, який люб’язно надало підприємство «ЮГ-цемент» філії ПАТ «Дікергофф Цемент Україна» (керівник - Андрій Навроцький), зміг рухатися ямами та вибоїнами зі швидкістю не більше 10 км на годину. У порівняння: наприклад, стан дороги (жахливий), що веде до нашого села Радгоспне, можна вважати задовільним. Додавала проблем ще й відсутність дороговказів з назвами населених пунктів. Та нарешті добралися до місця зустрічі, в село Маразліївку, що є адміністративним центром однойменної сільради.

Зустрічали делегацію Маразліївський сільський голова Олександр Чумак, секретар сільради Антоніна Топор, працівники апарату у відремонтованому та відреставрованому будинку культури, яким громада по праву пишається, бо він є дійсно закладом культури у повному розумінні цього слова: гарний, просторий, з впорядкованою територією. Капітально відремонтовано значний відрізок центральної вулиці села. Але, щоб навести лад в усіх населених пунктах сільради (їх 8 - Маразліївка, Олексіївка, Зелене, Полянка, Романівка, Великомар’янівка, Долинівка, Широке), часу і коштів потрібно дуже багато. Без перебільшення, села занедбані, потопають у бур’янах, чимало покинутих будинків. Щоправда, розвалля відсутні, бо залишки вивозяться. Техніку надають фермерські господарства.

Під час знайомства з господарями голова райдержадміністрації Алла Воробйова, голова районної ради Юрій Піньковий передали подарунки-сувеніри від громади Миколаївського району. А затим Олександр Чумак надав змістовну інформацію про діяльність Маразліївської сільської ради.

Три сільські ради (Маразліївська, Великомар’янівська та Широківська), що об’єдналися, були дотаційними. Знаходяться на околиці району, промисловість відсутня, основна сфера діяльності - сільськогосподарське виробництво (агрофірми, фермери, сільгоспкооперативи та одноосібники). Загальна площа, що займає сільрада, - понад 25 тис. га, земель сільськогосподарського призначення - близько 20,1 тис. га, населення - 6,5 тис. чол. На території об’єднаної громади є 5 шкіл (600 учнів), три дитсадки, 1 навчально-виховний комплекс, 1 амбулаторія загальної практики сімейної медицини, 4 ФАПи, 26 закладів торгівлі. Село Маразліївка обрано адміністративним центром, бо саме ця громада виступила ініціатором об’єднання.

Як ділився сільський голова (обраний у жовтні минулого року - це його уже третє скликання), на шляху децентралізації зроблені лише перші кроки.

- Ми пішли серед перших на об’єднання, - наголосив Олександр Чумак, - бо розуміли, що процес уже запущено, Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» буде втілений в життя у визначені терміни. І є сподівання, що першопрохідці отримають обіцяні преференції від держави (сільрада таки отримала 6,5 млн. грн.), що дасть змогу запустити механізм вирішення найбільш болючих для нас питань.

Після процесу об’єднання, виборів, депутати сільської ради (22 чол.) насамперед зайнялися фінансовим аспектом, відшукували шляхи та можливості надходження додаткових чи економії коштів (і таких знайшлося 5 млн. грн.), створили управління та відділи виконавчого органу ради, є фахівець із земельних питань, юрист, реєстраційна служба. Адже, децентралізація передбачає створення фінансово незалежних громад, які зможуть самостійно і на належному рівні утримувати дитячі садки і школи, заклади охорони здоров’я, будинки культури, клуби, бібліотеки, дороги, інфраструктуру. Бюджет об’єднаної громади на 2016 рік складає майже 19,8 млн. грн. Із місцевого бюджету фінансуються: апарат сільської ради; управління освіти, культури, сім’ї, молоді та спорту; ДНЗ; пожежна охорона; заклади культури, а також кошти спрямовуються на соціальний захист населення. Щодо пенсійного забезпечення, то воно так і залишається на державному рівні: фахівці Білгород-Дністровського районного управління Пенсійного фонду України у певні дні виїздять на територію сільради, проводять прийом громадян, надають консультації, приймають документи і т. ін.

Заклади охорони здоров’я утримуються поки що за рахунок державної субвенції - коштів вистачає. Субвенція надходить і для закладів освіти. Але сьогодні на території сільради розпочався процес оптимізації системи освіти. Як наголосив Олександр Чумак, коли депутати вивчили якісний показник навчання в усіх школах, то виявилось, що лише в одній із них вона відповідає стандартам. Тож, вирішено окремі ЗОШ перевести на нижчий освітній ступінь, відійти від практики суміщення, коли один вчитель викладає декілька предметів - якість знань, в більшості, дорівнює нулю. Не обійшлось без нерозуміння, а то й протистояння, з боку освітян, підбурених ними батьків школярів. Та коли директорам шкіл було запропоновано створити самостійні юридичні особи, отримувати певну суму коштів, що надається з державного бюджету, і господарювати, то всі вони замислились, а підрахувавши, зрозуміли, що самотужки їм не вижити. Тож, слід сподіватись, що до 1 вересня навчальні заклади, що є на території сільради, «вийдуть» з району і ними опікуватиметься управління освіти об’єднаної територіальної громади.

Реорганізація та скорочення відбулось у дитячих навчальних закладах. Бо, погодьтесь, коли дитсадок відвідують зо два десятка малюків, а працівників - 25, то це наводить на роздуми. І вмілі господарі такий стан справ не потерплять. Передбачається, що, крім двох базових шкіл І-ІІІ ст., до яких учнів будуть підвозити (автобуси придбають за кошти місцевого та районного бюджетів), та ДНЗ, діятимуть три навчально-виховні комплекси (НВК - дитячий садок плюс чотири класи початкової школи). Значна економія щодо утримання приміщень, оплати за енергоносії - на території сільради немає природного газу. До речі, в адмінцентрі не буде школи, а лише НВК.

Досить цікаві зміни в системі культури. З п’яти будинків культури лише в одному (базовому) - Олексіївському (також не в адмінцентрі), є посада директора, в інших керівництво забезпечують художні керівники, які, зрозуміло, підпорядковуються директору. З 10 бібліотек (5 - сільських, 5 - шкільних) залишаться лише сільські, що утримуватимуться за кошти місцевого бюджету.

Увагу тут приділили і охороні об’єктів спільної власності територіальної громади. Служба охорони (подібна до добровільних народних дружин - 26 чоловік) матиме два чергові автомобілі, забезпечуватиме охорону бюджетних та приватних підприємств (за угодою і за відповідну плату), охоронятиме лісосмуги, слідкуватиме за дотриманням санітарного стану у населених пунктах, недопущенням утворення стихійних сміттєзвалищ і т. п., забезпечуватиме громадський порядок у населених пунктах. Співпрацюватиме, звичайно ж, з дільничним інспектором поліції.

Зрозуміло, що в процесі об’єднання вивільнились працівники сільрад - найбільш кваліфіковані спеціалісти працюють в апараті об’єднаної сільради (чисельність працівників апарату сільради - 18). Натомість обрані сільські старости, які, дослухаючись до думки односельців, надають пропозиції щодо вирішення тих чи інших питань життєдіяльності, мають право видавати певні довідки. Місце роботи старост - у школах. А ось що робити з приміщеннями уже колишніх сільрад - питання відкрите.

Важливою, потрібною і корисною у Маразліївській громаді вважають співпрацю з Державним фондом регіонального розвитку (ДФРР) за умови співфінансування. Розроблені проекти передбачають ремонт доріг, розвиток інфраструктури, благоустрій населених пунктів, водозабезпечення населених пунктів.

У найближчій перспективі - створення комунального підприємства з благоустрою, що працюватиме на самоокупності. Щоправда, КП, що займається безпосередньо водозабезпеченням населення, тут діє уже тривалий час.

У доповнення виступу сільського голови, секретар сільради Антоніна Топор наголосила, що процес децентралізації дуже болісний. Адже, крім іншого, руйнуються деякі такі звичні методи господарювання. Мету непопулярних кроків, до яких доводиться вдаватися, чимало членів громади поки що не розуміє. Тому й погляди на сам процес досить різнобічні.

- Та ми працюємо відкрито, - зазначила секретар сільради, - про усі свої кроки влада об’єднаної територіальної громади повідомляє жителів на сторінках місцевої газети, що виходить щомісяця.

Питань, які ставили представники нашої громади, було безліч - в усіх напрямках життєдіяльності. Відповіді були надані на конкретних прикладах.

Дякуючи за цікаву, повчальну зустріч, Алла Воробйова  наголосила, що на прикладі Маразліївської сільської ради зрозуміло, що процес децентралізації влади в Україні - невідворотний, що важливо мати справжнього лідера, рішення приймати виважені, адже, об’єднавшись, громади беруть на себе величезну відповідальність за кожного члена своєї громади, за життєдіяльність громади в усіх аспектах, практично взявши на себе функції міста обласного значення. Побажали успіхів маразліївцям в усіх добрих починаннях, висловивши сподівання побувати тут ще через рік, коли, слід сподіватись, результати об’єднання, кроки на подальшому шляху децентралізації будуть більш очевидними.

А представникам органів місцевого самоврядування Миколаївського району, які отримали чимало корисної і цінної інформації, є можливість зважити, прийняти рішення, що будуть лише на користь територіальній громаді.

Всі новини →