Новини

Задля досягнення мети – варто працювати

16/04/2015

Пройшов уже рік, як посаду голови Миколаївської райдержадміністрації обіймає Алла Володимирівна ВОРОБЙОВА - вимогливий і разом із тим толерантний керівник, небайдужа людина, яка уміє співпереживати, чарівна жінка.

За цей час сталось чимало подій як у нашій державі, так і в районі. Та найболючішою є війна, що й досі триває на сході України. У її пеклі згоріли й двоє жителів нашого району, які захищали цілісність країни, і яким ми маємо завдячувати за мирне небо над Миколаївщиною.

Тож, сьогодні Алла Володимирівна розповість про становище Миколаївського району, про здобутки та проблеми, поділиться планами на майбутнє.

- Алло Володимирівно, ось вже пройшов рік, як Ви очолюєте виконавчу гілку влади нашого району. Яким він був для Вас особисто, чим запам’ятався?

- Дійсно, вже рік. І пролетів він стрімко та був дуже складним - і не тільки для мене особисто, але і для громади Миколаївського району, та й для країни в цілому.

Хто міг подумати, що після кривавих подій на Майдані нам доведеться переживати ще страшніші часи. Коли з Майдану виноситимуть труни з тілами героїв «Небесної сотні», братній народ, який гарантував нам безпеку та цілісність, захопить Крим, а потім піде далі та буде підтримувати терористів на сході нашої країни. Найстрашнішим для мене стало розуміння того, що в країні розпочалась війна і гинуть люди.

Три події, які залишаться в моїй пам’яті назавжди: по-перше - це початок мобілізації, коли відправлялись наші земляки - чоловіки та юнаки на схід, коли доводилось терміново вирішувати питання забезпечення їх найнеобхіднішим - на той час, бронежилетами. А де їх взяти, вони ж не продаються в звичайній крамниці? І часу обмаль, і коштів немає? Одні запитання і відчай. А потім кажу собі: «Ти не повинна панікувати, а повинна вирішити ці проблеми. Зараз - ти чиновник, а не слабка жінка. Сльозами не допоможеш. І від твоїх дій, рішучості залежить життя людей». І я дуже дякую селищному та сільським головам, жителям району, які за добу зібрали значні кошти, і за підтримки мого колеги з Березанського району придбали у волонтерів зі Львова бронежилети.

Потім таких моментів було не менше. Вдячна всім керівникам підприємств, сільгосптоваровиробникам, вчителям, медичним працівникам, молоді, волонтерам, усім мешканцям Миколаївського району, що не стояли (і не стоять!) осторонь, а допомагали і допомагають воїнам, які захищають нас на сході країни - щоб нам тут спалося в затишних та теплих домівках.

Другим надто тяжким періодом був час, коли наші земляки стояли під Зеленопіллям… А потім були сльози радості, коли зустрічали Миколаївську 79-ту окрему аеромобільну бригаду - наших воїнів-героїв. І третє потрясіння - звістка про загибель жителів району Голубовського Дмитра та Найди Руслана. Ці найболючіші моменти назавжди залишили глибокий слід у серці.

Та, на щастя, є у моєму житті, у житті всієї районної громади події, що додають сил, наснаги, прагнення працювати і досягати результату. Мала змогу впевнитись, що жителі нашого району - небайдужі, здатні прийти на допомогу тим, хто її потребує.

Пам’ятаєте, якими були останні дні грудня 2014 року і початок січня нинішнього? Буревій, завірюха, замети… У снігову пастку потрапили пасажирські автобуси, легкові автомобілі. Застрягала, навіть, спецтехніка. І саме завдяки спільним зусиллям керівників органів місцевого самоврядування, господарників, фермерів, підприємців, пересічних громадян вдалося впоратися зі стихією. Без перебільшення, наші жителі вручну розчищали замети, визволяли потерпілих, надавали їм притулок, організовували пункти обігріву.

Радісною і приємною подією стало відкриття клубу у селі Червоне Поле. Вдалося зробити це завдяки підтримці керівника фермерського господарства Тараса Коса - місцевого жителя, якому небайдуже життя-буття односельців.

Не менш значущим було й те, що Улянівська сільська рада стала переможцем обласного конкурсу і виграла гранд на проведення ремонту системи опалення Улянівського дитячого садочка. Свій вагомий вклад у добру справи зробили і депутати сільради, і батьки, і представники сільгосппідприємств, приватного бізнесу, які працюють на території сільради. Тепер цей дошкільний заклад - як друга домівка для дітвори: тепла, затишна.

- Як відомо, Ви не новачок у нашому районі, працювали і у виконавчому апараті районної ради, і очолювали одну зі складних структур райдержадміністрації - управління економіки, є діючим депутатом районної ради. Хто допомагав Вам у становленні? Хто у Вашій команді зараз?

- У районі я дійсно не новачок. І не тому, що працювала в різні періоди свого життя на різних посадах як в органах виконавчої влади, так і місцевого самоврядування. У районі я виросла, так склалась доля, що з дитинства була у гущі подій нашої громади, бо моя мама працювала директором тоді дуже відомого підприємства - Варварівської харчосмакової фабрики. Пам’ятаю, як ще дівчам разом із мамою брала участь в урочистих заходах 9 травня в Ковалівці, як із захопленням спостерігала за театралізованим дійством форсування Південного Бугу солдатами-визволителями. Дома часто чула такі прізвища як Чайка, Погорєлов, Бялик, Овсієвський, Лаковський та інші. Для мене ці люди - патріоти Миколаївського району, і вони відіграли велику роль в моєму становленні. А завдяки В. С. Чайці в 2005 році прийшла працювати у виконавчий апарат районної ради. Для мене тоді ця робота була нова і цікава, але досвіду не було, і вдячна, що своє надійне плече тоді підставили О. М. Саєнко, Г. Д. Валантир, О. О. Бродецький. Потім так склалось, що перейшла працювати в управління економіки райдержадміністрації - як економісту за фахом, це було більш цікавіше.

Щодо команди, то вважаю, що не завжди є доцільним проводити кардинальні кадрові зміни (я цього не робила), бо не варто звільняти кваліфікованих працівників, які сумлінно трудяться на благо громади Миколаївського район. Але життя не стоїть на місці, вносить свої корективи, тому в найближчий час в моїй команді з’являться нові люди. А загалом, кадровий потенціал у районі потужний і серйозний, і в цілому хочу подякувати усім без винятку за спільну діяльність. Дякую керівникам установ і підприємств, що функціонують у районі, працівникам адміністрації. Відчуваю підтримку з їх боку. І це дуже важливо, коли працюєш у такому середовищі, бо легше досягати результату, виконувати ті завдання, які накреслив, які ставлять люди, громади.

- За підсумками діяльності за 2014 рік Миколаївський район посів друге місце в загальнообласному рейтингу. У яких напрямках найбільш помітний вклад у загальний результат, а де ще багато проблем?

- Результатом плідної співпраці влади, бізнесу та територіальних громад району стало те, що наш  район за 2014 рік у загальнообласному рейтингу посів друге місце. Протягом всього минулого року вдавалося бути лідером за таким напрямком діяльності як споживчий ринок. А такі напрямки, як інвестиційна діяльність, населення та ринок праці, освіта та охорона праці, захист прав дитини вдалося «підтягти». І все це в підсумку дало непоганий результат.

Але, незважаючи на позитивний підсумок за 2014 рік, залишається ще надто багато проблем щодо  економічного розвитку району в цілому, зокрема, в таких напрямках діяльності як державні фінанси, житлово-комунальне господарство, розвиток підприємництва. Тож, докласти рук є до чого.

Зазначу, що загалом чимало з запланованого на рік минулий, вже зроблено. Але низку питань щодо подальшого розвитку району, окремих громад, які через ряд об’єктивних причин не були вирішені, необхідно втілити в життя і зробити реальністю у році нинішньому.

Ми багато працювали і чимало досягли в 2014 році, але спільною конструктивною співпрацею й партнерськими відносинами між виконавчою районною владою, органами місцевого самоврядування, бізнесом та громадами ми зможемо створити надійне підгрунтя для реалізації головної мети  - поліпшити соціально-економічне становище району, рівень та якість життя кожного жителя нашого району.

- У сьогоднішні складні часи, коли в Україні тривають воєнні дії, не можна обійти увагою мобілізацію громадян до Збройних Сил України, зокрема, четверту її хвилю, Як триває цей процес у нас?

- Не можу сказати, що мобілізація в районі проходить легко. Є ряд як об’єктивних, так і суб’єктивних причин, які не дають можливості виконати план. По-перше, як відомо, у нас об’єднаний з Центральним районом міста Миколаєва військкомат. І хоча населення у районі значно менше, але саме завдяки патріотизму сільчан виконано першу, другу та третю хвилі мобілізації. Загалом за чотири хвилі мобілізовано понад 350 мешканців району, в їх числі - чимало добровольців.

По-друге, розпочався процес демобілізації. Понад 120 воїнів - жителів району мають повернутися до рідних домівок, і перед нами постає завдання: як забезпечити їх адаптацію до повсякденного мирного життя? Наш обов’язок - гідно їх зустріти, допомогти в подальшому працевлаштуванні, підтримати і словом, і ділом.

- Зараз тривають весняно-польові роботи. Чи зможуть аграрії, враховуючи значне зростання цін на пальне, насіння, засоби захисту рослин, впоратися із запланованим?

- Впевнена, що так. Бо попри проблеми - нестача, хоча й незначна, насіння, мінеральних добрив, гербіцидів, високі ціни на пальне - наші аграрії добре розуміють, що вони годують країну. Як відомо, під урожай-2015 восени минулого року було посіяно 40 тис. га озимих зернових, в т. ч. - 26,2 тис. га пшениці та 13,8 тис. га ячменю. 4,4 тис. га займає ріпак. Переважна більшість посівів перебуває у доброму та задовільному стані. Весняний клин, слід сподіватися, займе площу 5,2 тис. га. Крім того, буде посіяно 22 тис. га соняшнику. Поки що погодні умови досить сприятливі для сільгоспвиробників. Сподіваємось, що отримаємо не нижчий минулорічного (125 тис. тонн - найвищий валовий збір за останні десять років - ще один позитивний приклад, що додає наснаги) урожай зернових та зернобобових культур.

- І наостанок. Алло Володимирівно, чи відчули Ви повною мірою усю відповідальність, яка лягла на Ваші плечі? Якою Ви окреслили собі, скажімо так, «програму мінімум» і «програму максимум»?

- Я усвідомлювала, яка величезна відповідальність покладається на людину, яка обіймає посаду голови районної державної адміністрації. Проте, не могла окреслити рівень показника максимуму, якого можна досягти і на якому слід було б зупинитися. Я знала, що є необмежена кількість роботи у багатьох сферах та напрямках - від економічного до соціально-культурного. Та насамперед, необхідно було повернути довіру громадян до влади. Бо, прийшовши на цю посаду, з перших днів зрозуміла, що питання взаєморозуміння населення і влади стоїть дуже гостро. Як на мій погляд, за цей рік вдалося дещо стабілізувати ситуацію. І, дуже на це надіюсь, за підтримки районної громади районній владі вдасться вирішити ще чимало животрепетних питань. Адже, разом - ми сила. Саме за єдність і цілісність держави, суспільства сьогодні виявляють справжній героїзм наші воїни-захисники. А наша підтримка їх - добросовісна праця кожного, сумлінне виконання службових обов’язків.  

- Дякую, Алло Володимирівно, за змістовну бесіду. Хай втіляться в життя всі добрі починання для блага районної громади.

Всі новини →