Новини

Святили храм громадою всією

10/08/2014

Є на землі місце, де людська душа зустрічається з Богом, де усі гріховності, страхи, страждання та перепитії буденності у покаянні гаснуть, згоряючи у благодатному вогні свічок. Це місце зветься храмом Божим.

Так, минулої суботи, ще одну звістку віри, надії на краще майбутнє та любові до ближнього свого сповістили мелодійним звучанням дзвони новозбудованого храму Української православної церкви Святого Преображення Господнього, що у с. Нечаяне. Усі прихожани, православні християни нашого району могли споглядати та стати частиною благого дійства - освячення храму.

Історія цього ж воістину святого місця нараховує вже багато років, адже, колись тут знаходився великий собор. Будівництво нової ж церкви розпочалося 12 червня 2009 року із закладення спеціальної капсули у фундамент. З того часу минуло вже п’ять років, як посильними внесками прихожан та коштами і працею небайдужих віруючих була завершена велика справа. Але серед усіх, хто долучився, як зміг, до її здійснення, варто відзначити отця Сергія та мецената Валерія Горбатова.

Протоієрей Сергій, настоятель храму Святого Преображення Господнього, родом з Івано-Франківщини, де й відчув у собі поклик до Бога і закінчив духовну семінарію. Вже чотирнадцять років проживає у Нечаяному, де йому надали приход.

«Отець Сергій плекав у душі велике бажання побудувати храм, де б усі віруючі православні християни могли б відкрити свою душу і поспілкуватися з Богом», - зауважила матінка Іоанна. З Божою допомогою на його шляху зустрівся вже згаданий Валерій Горбатов, колишній мешканець с. Нечаяне: «Тут похована моя мати. Я побачив, що прихожани почали роботу над будівництвом храму. Тож, із великим задоволенням і Божою ласкою долучився до благої справи. До того ж, у отця Сергія вже був архітектурний проект. І я твердо вирішив, що буду допомагати», - наголосив В. Горбатов.

Ось так, завдяки меценатству Валерія Мироновича, вірою та силами отця Сергія і прихожан, повстав новозбудований храм, який продовжить духовну спадщину попередника та навіки молитвами віруючих увійде в історію українського православ’я.

Дата освячення співпала з днем вшанування святого великомученика і цілителя Пантелеймона, образу якого можна також помолитися у храмі. А, оскільки 19 серпня усі православні християни будуть відзначати велике релігійне свято Преображення Господнього, на честь якого іменується церква, то вже в освяченому храмі відбудеться служба, яку проведе настоятель отець Сергій.

Суботнім літнім ранком жителі с. Нечаяне, віруючі нашого району, зібралися біля місцевої святині. Радість переповнювала серця всіх і кожного.

Не залишили без уваги таку радісну і богоугодну подію представники районної влади, зокрема, голова Миколаївської райдержадміністрації Алла Воробйова, разом з односельцями радів сільський голова Микола Вівчар. Адже, така непересічна подія, як освячення храму, можливо, наповнить життя людини лише один раз. І діти, і дорослі з трепетом у серці чекали приїзду представників духовенства, які під проводом митрополита Миколаївського і Очаківського Питирима та митрофорного протоієрея Віктора (Сулими), благочинного Миколаївського районного округу, мали здійснювати освячення.

При вході до церкви діти у вишиванках віршами зустріли владику Питирима, який, подякувавши за теплі слова, побажав: «Мир Божий з усіма Вами»! В синю блакить неба злетіли голуби, ніби, несучи звістку: «Боже, великий, єдиний, нам Україну храни»!

Після таких необхідних українцям слів розпочалося освячення. Краплі свяченої води по стінах храму та на обличчях присутніх, щира молитва до Господа нашого наповнювала душі людські вірою та добротою. Хресний хід навколо святині… І ось, нарешті, момент, коли благодатний вогонь осяяв храм. Безліч свічок, які поставлені віруючими перед святими образами, запалали вогниками незгасної віри, надії і любові. Розпочалася божественна літургія. Владиці Питириму співслужили проієрей Віктор (Сулима), благочинний м. Миколаєва архімандрит Варнава, секретар єпархії, протоієрей Петро Струкало і ще багато представників духовенства. Щирою молитвою звернулися до Господа нашого, Ісуса Христа, з проханням про мир, злагоду у державі, родинах, спокій у наших душах. І з вуст мимоволі у трепетному ритмі серцебиття зривалося: «Отче наш»...

Наприкінці літургії присутні могли висповідатися та причаститися, що означало їхнє очищення душі та духовний діалог з Богом.

Серед цього святого дійства мала місце ще одна знаменна подія. Відбулася церемонія нагородження від Української православної церкви, заохочення духовенства та мирян за працю та заслуги перед православ’ям у відродженні духовності, будівництві храмів, місіонерській та благодійній діяльності. Орденами нагороджені отець Сергій (орден УПЦ Святителя Феодосія Чернігівського), Валерій Горбатов (орден УПЦ Святого благовірного Київського князя Ярослава Мудрого). Медаллю УПЦ преподобних Антонія і Феодосія Печерських та грамотою «За старанні труди во славу Святої Церкви» заохочені усі, хто доклав зусиль до побудови храму.

Настанови від владики Питирима пролунали вірянам, який, подякувавши за молитву, закликав: «Созідайте храм Божий, а в душі плекайте віру, надію і любов, допомагайте один одному. Мир усім»!

Переповнені радістю від святого дійства, присутні обмінювалися враженнями та дякувати Богу за можливість споглядати відкриття нового храму. Валерій Горбатов зазначив: «Сьогодні найщасливіший день у моєму житті»! І, справді, хто долучився до такої благої справи, має духовно зміцніти і наповнити душу і серце ще сильнішою вірою. Від присутніх лунали слова вдячності на його адресу.

Враження від цієї непересічної події висловила і голова Миколаївської райдержадміністрації Алла Воробйова, яка зазначила:

«Якщо будується храм, то відроджується з новою силою духовність нації. Ми, дійсно, присутні при сходженні Божого благословення на наш район. Не лише відкриття цієї святині, а й повернення 8 серпня ц. р. військовослужбовців Миколаївської 79-ої аеромобільної дивізії, де служать мешканці нашого району, із зони АТО, стали проявом Божої ласки». Подякувавши Валерію Мироновичу, Алла Володимирівна зауважила: «Духовність має бути у душі, а благодійність - її прояв не задля похвали інших, а заради - досягнення гармонії з вірою».

Храм Святого Преображення Господнього освячений. Ще однією святинею стало більше, де благодатний вогонь буде очищати душі віруючих, а молитва до Господа нашого зміцнюватиме віру та направлятиме на здійснення благих справ:

«А з висоти на все Господь дивився

Один-єдиний, у віках святий.

Він за людей тихесенько молився

І освятив із неба храм земний».

Всі новини →