Головна Новини Цивільний захист населення району Оголошення ПРЕСЦЕНТР ВЕТЕРАНАМ Інформація для користувачів з вадами зору

Безбар’єрність – це коли МОЖЕШ

Безбар’єрна цифрова грамотність ­– з якими бар’єрами стикаються люди з інвалідністю

Розуміння принципів безбар’єрності охоплює усвідомлення різних видів перешкод та вміння їх долати, розвиток емпатії та подолання особистих упереджень. Це дозволяє створювати рівноправні можливості та доступне середовище для всіх.

«Наразі безбар’єрність стає визначальною суспільною нормою, яка є фундаментом сучасної України» - наголосив заступник начальника Миколаївської районної військової адміністрації Раміль Агабеков.

Своєю чергою, цифрова безбар’єрність гарантує доступність знань та цифрових сервісів для всіх громадян – незалежно від їхнього віку, місця проживання чи фізичних особливостей.

Люди з інвалідністю стикаються з різноманітними бар'єрами у цифровій сфері:

Фізичні/Технічні бар'єри:

 - недоступні веб-сайти, мобільні додатки, програмне забезпечення (несумісність зі скрінрідерами, відсутність навігації з клавіатури);

- відсутність тактильних дисплеїв або інших допоміжних пристроїв.

Інформаційні бар'єри:

- відсутність субтитрів, жестової мови, аудіоописів для відеоконтенту;

- нечіткий шрифт, погана контрастність, відсутність альтернативного тексту до зображень.

Когнітивні бар'єри :

- складний, неінтуїтивний інтерфейс, перевантаженість інформацією;

- проблеми з концентрацією уваги, швидкістю обробки інформації, пам'яттю.

Соціальні та психологічні бар'єри :

- стереотипи та упередження суспільства (люди вважають, що інвалідність заважає освоєнню технологій);

- страх перед новими технологіями, невпевненість у власних силах;

- соціальна ізоляція та відсутність підтримки.

Освітні бар'єри:

- брак спеціалізованих тренінгів та курсів з цифрової грамотності, адаптованих для людей з інвалідністю;

- відсутність знань про доступні функції та програми, якими можна користуватися.

Фінансові бар'єри - висока вартість допоміжних технологій

(спеціалізовані програми, гаджети) та підключення до інтернету. 

Подолання цих бар'єрів вимагає комплексного підходу, включаючи створення інклюзивного дизайну, розробку доступного контенту, навчання та зміну суспільних стереотипів. 

Саме для подолання таких перешкод побудовано платформу Дія.Освіта – загальнонаціональний освітній простір, який допомагає кожному українцю здобути нові вміння, підвищити цифрову компетентність та долучитися до формування інклюзивного суспільства.

На платформі представлені практичні інструменти для сприяння безбар’єрності – навчальні серіали, керівництва та посібники. Ці матеріали допомагають усвідомити значення безбар’єрного підходу для особистості та держави: як долати стереотипи, сприймати різноманітність як цінність, а також ознайомитися з особливостями використання цифрових технологій людьми з порушеннями зору, слуху чи моторики.

На «Дія.Освіта» за посиланням: https://osvita.diia.gov.ua/courses/barrier-free-government доступні такі навчальні серіали та симулятори з питань безбар’єрності, які висвітлюють такі теми: держава без перешкод, сутність безбар’єрності та її функціонування у сфері публічної служби.

За матеріалами управління ЦР ЦТЦ та ОДЦНАП Миколаївської районної військової адміністрації

 

#безбарєрність #barrierfree #bezbariernist #коли_можеш #БезбарєрністьЦеКолиМожеш

 

Що означає безбар’єрність: основні терміни
Чимало років безбар’єрність асоціювалася у багатьох людей лише з подоланням фізичних перешкод – облаштуванням пандусів і підіймачів. Насправді ж це поняття ширше і стосується, без перебільшення, кожного.
Так, більшість щоденних дій для людини з інвалідністю – це важке випробування, яке найчастіше доводиться проходити самостійно. Кожен крок супроводжується бар’єрами: у під’їзді – сходинки, в автобусі – незручні посадкові майданчики. Ситуації, коли людина з інвалідністю не може влаштуватися на роботу через упередження роботодавця – це проблема бар’єрів, вирішення яких є обов’язком держави перед її громадянами. Але й інших бар’єрів довкола нас, на жаль, також багато. Це й коли літня людина змушена простоювати у чергах в громадських установах, й коли жителі віддалених сіл не можуть оплатити комунальні послуги зі смартфона, й коли випускник університету не може працевлаштуватися на першу роботу, й коли молода мати не може вийти з декрету, адже немає місць у дитсадках. Таких прикладів – безліч.
Сьогодні ж, завдяки ініціативі першої леді України Олени Зеленської, прийняття Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні об’єднало представників органів влади, експертного середовища та громадянського суспільства. Цей стратегічний документ визначив нові стандарти доступності та інклюзії, імплементуючи їх у державну політику.
Для кращого розуміння, що таке безбар’єрність, варто знати такі терміни:
Фізична безбар’єрність – усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак.
Інформаційна безбар’єрність – люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, зокрема шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипція (тифлокоментування), переклад жестовою мовою, субтитрування, формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу, формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації.
Цифрова безбар’єрність – усі суспільні групи мають доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації. Це можливість відкритого доступу до швидкісного інтернету тим, для кого він є критичною необхідністю та умовою для спілкування, придбання речей, навчання, творчої та соціальної реалізації, а також інших потреб.
Суспільна та громадянська безбар’єрність – забезпечено рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі у всіх формах суспільного життя та громадської активності.
Освітня безбар’єрність – створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей.
Економічна безбар’єрність – всі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю. Впровадження програм професійної підготовки, кар’єрної орієнтації, навчання фінансовій грамотності, розвиток підприємницької культури, надання консультаційної підтримки, створення додаткових можливостей для дистанційної роботи – комплекс заходів і практик, які допоможуть працевлаштувати представників вразливих верств населення, зокрема осіб з інвалідністю, пенсіонерів, студентів без досвіду роботи, вагітних жінок і батьків у декреті.
Безбар’єрне середовище – це простір необмежених можливостей, в якому немає місця дискримінації та враховуються інтереси кожного.
Безбар’єрність – загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності;
Гендерна рівність - рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства;
Доступність – забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах;
Об’єкти фізичного оточення – будівлі і споруди, об’єкти благоустрою та транспортної інфраструктури;
Стала мобільність – організація переміщення людей, що знижує рівень впливу на навколишнє середовище і передбачає розвиток інтегрованої системи громадського транспорту, мережі пішохідних та велосипедних шляхів;
Універсальний дизайн – дизайн об’єктів фізичного оточення, програм та послуг, максимально придатний для використання всіма групами населення без необхідності додаткової адаптації чи спеціального дизайну. Універсальний дизайн не виключає допоміжних пристроїв для конкретних груп осіб з інвалідністю, де це необхідно.
Також рекомендуємо «Довідник безбар’єрності» – гід з коректного спілкування, у якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови. Це проєкт з відкритим кодом, створений у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, що виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами. «Довідник безбар’єрності» — ініціатива і флагманський проєкт Олени Зеленської.
Структура Довідника включає в себе чотири розділи: “Складові безбар’єрності”, “Правила мови”, “Словник” та “Безбар’єрний календар”.
Розділ “Складові безбар’єрності” простою та доступною мовою розкриває, що таке бар’єри, стереотипи, інклюзія, залучення, недискримінація, толерантність, прийняття, доступність, гендерна рівність, універсальний дизайн тощо.
У розділі “Правила мови” наведені та пояснені принципи безбар’єрної мови – мови, у якій відсутні слова, фрази, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення до людини.
У розділі “Словник” зібрані поняття, які некоректно вживати стосовно різних людей. Тут пропонуються варіанти, як говорити правильно і пояснюється, чому саме так.
Розділ “Безбар’єрний календар” розповідає про важливі дати, визначні і пам’ятні дні та пояснює, як їх відзначати, та коли привітання є недоречними.
Детальна інформація за посиланням https://bf.in.ua/

 

 

Важливість безбар’єрності в Україні
Безбар’єрність — це не просто модне слово й не черговий проєкт донорів. Це базова умова гідного життя для мільйонів українців, які сьогодні змушені щодня долати перешкоди.
Кожна третя родина в Україні має людину з інвалідністю або тимчасовими обмеженнями мобільності. Коли ми говоримо «безбар’єрність», то маємо на увазі не лише пандуси й ліфти. Це:
фізична доступність (будинки, транспорт, вулиці, лікарні, укриття);
інформаційна доступність (субтитри, шрифт Брайля, сайти, адаптовані для скрінрідерів);
цифрова доступність (Дія та інші держсервіси, які може використовувати незряча людина);
соціальна включеність (робота, освіта, дозвілля без дискримінації).
Чому це критично важливо саме зараз?
Безбар’єрність — це економіка. Люди з інвалідністю та літні люди — це величезний незадіяний людський капітал. За оцінками Світового банку, виключення людей з інвалідністю коштує країнам від 3 до 7 % ВВП. В Україні це мільярди гривень щорічно.
Це питання національної безпеки. Під час тривоги людина на кріслі колісному має так само швидко дістатися до укриття, як і всі інші. Якщо укриття недоступне — це пряма загроза життю.
Безбар’єрність виховує емпатію й солідарність. Суспільство, яке дбає про найслабших, стає сильнішим і згуртованішим. Це особливо важливо в часи війни.
Начальник Миколаївської районної війскової адміністрації Максим Кашуба надав коментар з теми: “Безбар’єрність — це не «пільги» і не «турбота про меншість». Це інвестиція в майбутнє України, де кожна людина, незалежно від фізичних можливостей, може бути повноцінним громадянином, платником податків, батьком чи матір’ю, захисником. Без бар’єрів — не гасло. Це обов’язок”.
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree #БезбарєрністьЦеКолиМожеш #Миколаївщина_безбарєрна

 

#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree #БезбарєрністьЦеКолиМожеш #Миколаївщина_безбарєрна

«Сучасна громада починається з доступності, адже безбар’єрність означає можливість кожного вільно пересуватися, навчатися, працювати, отримувати послуги без обмежень, зумовлених інвалідністю, віком, статтю чи іншими особливостями. Це про увагу до потреб кожної людини та створення комфортних умов для всіх» - зазначила начальник управління цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Миколаївської районної військової адміністрації Інна Токар.

У Миколаївському районі 1 вересня 2025 року запрацював новий Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) у Шевченківській громаді. Він забезпечує обслуговування близько 10 тисяч мешканців всіма необхідними державними сервісами, пов’язаними зі зміною або припиненням прав та обов’язків, а також наданням матеріальних й нематеріальних благ.

Для підвищення доступності послуг у громаді створено шість віддалених робочих місць у старостинських округах: Миколаївському, Новокиївському, Полігонівському, Центральному, Зеленогайському та Котляревському.

22 серпня 2025 року рішенням сесії Шевченківської сільської ради затверджено перелік адміністративних послуг, які можна отримати через ЦНАП. Цей список поступово розширюється шляхом укладання угод з органами державної влади, підключення до нових реєстрів та сервісів.

Сьогодні безбар’єрність розглядається не лише в контексті фізичної доступності споруд, створено комфортні умови для відвідувачів:

- вхідні зони обладнані пандусами, сходами з поручнями, широкими дверима для безперешкодного доступу;

- у приміщенні облаштовано дитячий куточок з ігровим простором;

- надано доступ до офіційного сайту ЦНАП.

Важливе значення має інформаційна безбар’єрність — коли інформація подана так, що її легко зрозуміти з першого разу, це забезпечує доступність комунікації та сприяє довірі громадян до наданих послуг.

Працівники новоствореного ЦНАПу пройшли онлайн-курс на порталі Дія.Освіта переглянули освітній серіал «Держава без бар’єрів»,  який допоміг зрозуміти принципи інклюзивності в роботі з відвідувачами. Отримані знання активно застосовуються під час обслуговування мешканців громади.

Розвиток доступного адміністративного сервісу є складовою широкої стратегії Миколаївського району, спрямованої на створення комфортного середовища для життя кожного мешканця.

 

#безбарєрність

“Муніципальна няня” — це послуга догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку (або 6-річного віку у визначених випадках), що надається для підтримки батьків, опікунів дитини.

Раніше такою послугою могли скористатися лише батьки, опікуни дитини, яка потребує додаткового догляду, або батьки, опікуни, які є особами з інвалідністю I чи II групи та мають дитину до 3-х років.

7 червня Кабінетом Міністрів України було прийнято зміни, якими збільшено вік дітей до 6-ти років та розширено надання послуги для таких категорій: ВПО (незалежно від місця проживання); сімей, які проживають на територіях, де в умовах воєнного стану садочки не працюють.

Як вона працює?

Батьки (офіційні опікуни) мають самі знайти муніципальну няню, оформити з нею договір та віднести документи у найближче управління з питань соціального захисту населення (УСЗН).

Тобто, оплачують роботу няні спершу батьки. А держава вже компенсує їм частину грошей на основі акту виконаних робіт, де зазначені години догляду та сума витрачених грошей.

Більш детально з послугою «Муніципальна няня» можна ознайомитись за посиланням: https://www.msp.gov.ua/.../sotsialni.../munitsypalnya-nyanya

#безбарєрність #bezbariernist #barrierfree #БезбарєрністьЦеКолиМожеш #Миколаївщина_безбарєрна 


Безбар’єрна грамотність

Грамотність є основою успішного інтегрування в сучасне суспільство. Проте, коли мова йде про безбар'єрну грамотність, ми не лише говоримо про здатність читати та писати, але й про відкриття дверей до рівних можливостей для всіх, незалежно від особливостей кожного та обставин, в яких знаходимось.

«Одним з найважливіших аспектів безбар'єрної грамотності є забезпечення доступності освіти для всіх груп населення. Це означає створення середовища, де навчання доступне для людей з різними видами обмежень, включаючи фізичні, психічні та соціальні» - зазначив начальник Миколаївської районної військової адміністрації Максим Кашуба.

Досягнення цієї мети вимагає розвитку інклюзивної освіти та створення адаптованих навчальних програм та ресурсів. Змініть своє мислення, переглянувши освітній серіал «Безбар’єрна грамотність».

Інклюзивність відкриє для вас ширше бачення світу. Дізнайтеся, як люди з порушенням зору, слуху чи моторики користуються ґаджетами, інтернетом та простором навколо. Звільнитись від упереджень у роботі з людьми — це ще один бар’єр, який ви можете подолати.

За кожною серією стрічки стоять особисті історії у подоланні бар’єрів, життєвий шлях та досвід людей, які змогли сказати «ні» бар’єрам, світогляд людей, які це розуміють і вміють будувати інший доступний простір довкола. Кожен епізод серіалу розкриває конкретні прояви бар’єрів та пропонує практичні рішення для їхнього подолання. Управління цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг Миколаївської районної військової адміністрації пропонує долучитися до перегляду серіалу «Безбарєрна грамотність» https://osvita.diia.gov.ua/courses/barrierfree-literacy .

Крім того, безбар'єрна грамотність передбачає:

- розвиток та використання мультимедійних технологій, які забезпечують доступність інформації для всіх;

- передбачає усунення соціальних та культурних бар'єрів, які можуть перешкоджати доступу до освіти та інформації.

Безбар'єрна грамотність - це знання та вміння використовувати мову таким чином, щоб вона була доступна для людей з різними типами інвалідності, а також для людей, які не володіють українською мовою на досконалому рівні.

Тому використовуйте прості та зрозумілі слова, уникайте складних термінів та канцеляризмів,  не вживайте сленгові слова та вирази, які можуть бути незрозумілими для людей з інвалідністю. А також можна доповнювати текст візуальною інформацією (піктограми, картинки), щоб зробити його більш доступним для людей з порушеннями зору,          Вживаючи доступну мову, ми можемо зробити наше суспільство більш інклюзивним та справедливим, а українську мову - безбар'єрною!

За матеріалами управління цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг Миколаївської райвійськадмністрації.

#БезбарєрністьЦеКолиМожеш


 

Оновлений інклюзивний простір для осіб з інвалідністю відкрився у Новій Одесі

 

Проєкт реалізовано за підтримки Данської ради у справах біженців (DRC) та Міністерства закордонних справ Королівства Данія.

На заході були присутні директор департаменту соціального захисту населення ОВА Оксана Єльчієва, заступник начальника Миколаївської районної військової адміністрації Раміль Агабеков, представники міжнародних партнерів і органів місцевого самоврядування.

Проєкт передбачав облаштування санітарної кімнати, зокрема враховувалися потреби маломобільних людей, а також встановлення спеціалізованих меблів, гаджетів тощо.

Новий навчальний кабінет (Факультету цифровізації) надасть змогу людям з інвалідністю безбар’єрно навчатися цифровій грамотності.

Детальніше тут https://surl.li/eegofo

Фото надані Департаментом соціального захисту населення Миколаївської ОВА

 


#БезбарєрністьЦеКолиМожеш

Безбар'єрність є ключовим елементом сучасного суспільства, особливо для мешканців Миколаївського району, де війна залишила глибокий слід. Це не лише про фізичну доступність, а про рівність, гідність і можливості для кожного. У районі, де багато ветеранів, внутрішньо переміщених осіб (ВПО), людей з інвалідністю, осіб похилого віку та сімей з дітьми стикаються з бар'єрами, створення безбар'єрного простору забезпечує інклюзію та соціальну справедливість.

За Національною стратегією зі створення безбар'єрного простору в Україні до 2030 року, район реалізує кампанію "Безбар'єрність – це коли можеш", ініційовану першою леді України Оленою Зеленською. Вона охоплює шість напрямків: фізичний (пандуси, ліфти в будівлях, школах, лікарнях), цифровий (портал "Дія. Безбар'єрність" для оформлення послуг онлайн), економічний (підтримка бізнесу людей з інвалідністю, як у випадку з майстернею меблів у Новоодеській громаді), освітній (інклюзивні класи та сенсорні кімнати для дітей з травмами від війни), соціальний (послуга "Муніципальна няня" для сімей ВПО) та інформаційний (аудіокниги, сайти з версіями для слабозорих, книги шрифтом Брайля).

Безбар'єрність допомагає ветеранам інтегруватися, дітям з психологічними травмами гратися на інклюзивних майданчиках, а літнім людям – вільно пересуватися.

Начальник Миколаївської районної адміністрації Максим Кашуба у коментарях до теми безбар'єрності зазначив:

“Включення людей з інвалідністю в ринок праці стимулює зростання. Ретельно проводиться моніторинг доступності, навчання персоналу ЦНАПів (центрів надання адміністративних послуг). Безбар'єрність – це інвестиція у майбутнє Миколаївського району, де кожен може реалізувати потенціал, жити гідно та сприяти відновленню країни”.

 


 
Моніторинг безбар’єрності
 
“Муніципальна няня” — це послуга догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку (або 6-річного віку у визначених випадках), що надається для підтримки батьків, опікунів дитини.
 
Раніше такою послугою могли скористатися лише батьки, опікуни дитини, яка потребує додаткового догляду, або батьки, опікуни, які є особами з інвалідністю I чи II групи та мають дитину до 3-х років.
 
7 червня Кабінетом Міністрів України було прийнято зміни, якими збільшено вік дітей до 6-ти років та розширено надання послуги для таких категорій:
 
• ВПО (незалежно від місця проживання);
 
• сімей, які проживають на територіях, де в умовах воєнного стану садочки не працюють.
 
Як вона працює?
 
Батьки (офіційні опікуни) мають самі знайти муніципальну няню, оформити з нею договір та віднести документи у найближче управління з питань соціального захисту населення (УСЗН).
 
Тобто, оплачують роботу няні спершу батьки. А держава вже компенсує їм частину грошей на основі акту виконаних робіт, де зазначені години догляду та сума витрачених грошей.
 
На період воєнного стану та протягом 3 місяців після його припинення або скасування відшкодування вартості послуги “муніципальна няня” можуть отримати громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками, опікунами дитини:
 
інвалідністю до 6 років, дитиною до 6 років, хворою на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитиною до шести років, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність;
 
дитини до 6 років і є особами з інвалідністю I чи II групи і на законних підставах проживають на території України та уклали договір з муніципальною нянею.
 
У 2024 році до переліку категорій, які можуть скористатися програмою, додались батьки:
 
• дитини до 3 років, якщо один із батьків, опікунів є внутрішньо переміщеною особою;
 
• дитини до 6 років, яка разом із батьками, опікунами проживає на території адміністративно-територіальної одиниці, де неможливо забезпечити відповідно до рішень військових адміністрацій та органів місцевого самоврядування функціонування закладів дошкільної освіти, необхідних для реалізації державних гарантій забезпечення безпечного освітнього процесу в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду).
 
Важливо! Щоб отримати компенсацію батькам ВПО чи там, де не працюють дошкільні навчальні заклади, вони мають відповідати наступним вимогам:
 
1. бути працевлаштованими
 
2. займатися підприємницькою діяльністю (ФОП)
 
3. проходити перепідготовку
 
4. перебувати на обліку як безробітні (до 6 місяців)
 
Право на відшкодування вартості послуги “муніципальна няня” втрачається у випадку відновлення функціонування садочків на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проживає заявник.
 
#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree #БезбарєрністьЦеКолиМожеш #Миколаївщина_безбарєрна 
 

ЦИФРОВА БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ

«Усі люди повинні мати можливість безперешкодно отримувати необхідні знання, орієнтуватися в просторі та розуміти повідомлення від держави, медіа та установ. Кожен має рівні можливості користуватися цифровими послугами, незалежно від своїх особливостей» - наголосив заступник начальника Миколаївської районної військової адміністрації Раміль Агабеков. 
 
Цифрові технології здатні суттєво покращити якість життя, зробити його більш комфортним, доступним та ефективним для кожного.
 
Для цього потрібно не так багато: пристрій із достатнім рівнем заряду батареї та доступ до інтернету.
 
Ці дві речі є важливими складниками цифрової безбар’єрності — доступу до інформації, комунікації, публічних та інших послуг в онлайн-форматі для всіх суспільних груп: літніх людей, людей з інвалідністю, тих, які мешкають в сільській місцевості, тощо. Частково це перегукується з питаннями інформаційної безбар’єрності загалом. 
 
Цифрова безбар’єрність є одним із шести напрямків Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. У плані заходів передбачили низку заходів, які відповідають цим трьом стратегічним цілям:
 
1.     Засоби доступу та швидкісний інтернет відкритий для всіх.
2.     Усі охочі просто й доступно отримують цифрові знання й навички.
3.     Усім громадянам доступні цифрові послуги.
 
Реалізація першої цілі передбачає роботу над:
1.     Фінансовою доступністю інтернету для осіб з інвалідністю, пільговими тарифами для малозабезпечених осіб.
2.     Доступом до швидкісного інтернету й засобами доступу до нього в закладах охорони здоров’я. У межах цього треба проаналізувати поточний стан справ і визначити, які необхідні ресурси для реалізації.
3.     Необхідним програмним забезпеченням і засобами доступу до інтернету осіб з інвалідністю, закладів освіти й культури, а також бібліотек та інших центрів у межах населених пунктів. Наприклад, оснащення бібліотек комп’ютерними тифлокомплексами й засобами доступу до інтернету.
 
Друга ціль передбачає:
1.     Створення освітніх серіалів для розвитку цифрових знань у різних категорій громадянЗокрема для осіб із порушеннями зору, слуху чи інтелектуальними порушеннями.
2.     Підвищення цифрової компетентності медичних працівників і пацієнтів. Для цього треба розробити концепцію розвитку інформаційної культури та цифрової грамотності та інтегрувати її в програму підготовки й перепідготовки фахівців.
 
Для третьої цілі потрібно:
1.     Розробити й узгодити комплексні підходи цифровізації сфер життя й аналогових відповідників публічних послуг.
2.     Зробити доступними послуги психологічної допомоги для ветеранів і членів їхніх сімей, внутрішньо переміщених осіб. 
3.     Розробити та впровадити системи переходу від військової служби до цивільного життя.
4.     Зробити доступним отримання публічних послуг онлайн для ветеранів.
5.     Зробити доступним для всіх громадян офіційний вебсайт Мінветеранів, модернізувавши його.
6.     Проаналізувати нормативно-правові акти з питань цифровізації, аби врахувати потреби осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення й підготувати їх до необхідних змін. Також треба провести моніторинг доступності вебсайтів органів виконавчої влади.
 
Із грудня 2022 року на Порталі «Дія» функціонує розділ «Дія. Безбар’єрність», створений для полегшення взаємодії з державними послугами для людей похилого віку, осіб з інвалідністю та інших категорій громадян, яким раніше було складно користуватися цифровими сервісами.
 
Розділ «Дія. Безбар’єрність» містить добірку корисних матеріалів, що охоплюють різні життєві ситуації та містять каталог державних послуг.
 
На порталі зібрана важлива інформація для внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю, батьків, людей поважного віку та тих, хто шукає роботу. Наприклад, тут можна дізнатися, як оформити інвалідність, користуватися електронною пенсійною книжкою, знайти перше робоче місце, отримати житлову субсидію, зареєструвати статус ВПО чи подати заяву на компенсацію за зруйноване житло, а також яку інформацію слід знати батькам новонародженої дитини.
 
Частина матеріалів, розміщених у цьому розділі, стосується важливих питань, які рідко висвітлюються на інших державних ресурсах.
 
Важливо, що розділ «Дія. Безбар’єрність» і сам є безбар’єрним, адже він доступний для людей з порушеннями зору.
 
#безбарєрність #bezbariernist #barrierfree #БезбарєрністьЦеКолиМожеш #Миколаївщина_безбарєрна
 


Інформаційна безбар’єрність: які інструменти запроваджують медіа для підвищення доступності інформації

Інформаційна безбар’єрність — один із шести ключових напрямів забезпечення безбар’єрного середовища. Вона передбачає створення умов, за яких усі громадяни, незалежно від наявності функціональних порушень чи особливостей сприйняття, мають рівний доступ до інформації. Це досягається завдяки використанню різноманітних форматів подачі та адаптивних технологій. Зокрема, для людей із порушеннями зору важливими є збільшений або легко читабельний шрифт, а для людей із порушеннями слуху — наявність субтитрів або переклад жестовою мовою.
 
У Миколаївському районі активно впроваджуються принципи інформаційної безбар’єрності. Основною метою цього напряму є забезпечення доступності інформації для всіх мешканців, незалежно від їх фізичних можливостей. Серед ключових кроків — запровадження версій сайтів, адаптованих для людей з порушеннями зору, що вже реалізовано на сайтах усіх територіальних громад району. Це забезпечує можливість збільшення розміру шрифту, підвищення контрастності та загальну зручність перегляду. Такий підхід значно підвищує доступність інформації для людей із порушеннями зору.
 
Крім того, для людей з порушеннями зору доступна аудіобібліотека: аудіокниги розміщено на YouTube-каналі «Миколаївська ОУНБ». Ознайомитися з матеріалами можна за посиланням: https://www.youtube.com/@MOUNB1881 Бібліотечний фонд Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки налічує 328 примірників видань, надрукованих шрифтом Брайля. В інтернеті доступні аудіокниги, адаптовані для людей із порушеннями зору. Завдяки спеціальним форматам і технологіям забезпечено зручний і вільний доступ до літератури для всіх користувачів.
 
Створення доступних та інклюзивних цифрових платформ є запорукою того, що жоден громадянин не залишиться осторонь інформаційного простору.
 
#безбарєрність #bezbariernist #barrierfree #БезбарєрністьЦеКолиМожеш #Миколаївщина_безбарєрна

Підприємництво без бар’єрів: як підтримати бізнес людей з інвалідністю

У Миколаївському районі активно впроваджується Всеукраїнська кампанія соціальних змін «Безбар’єрність – це коли можеш». Особливу увагу приділяється напрямку економічної безбар’єрності, що має на меті розширення можливостей для розвитку бізнесу, зокрема для людей з інвалідністю.

Створення таких можливостей – це не лише про рівність, а й про посилення економіки району, залучення нових ідей та талантів. Кампанія спрямована на те, щоб допомогти людям з інвалідністю реалізувати свій підприємницький потенціал, стати фінансово самостійними та зробити вагомий внесок у добробут громади. Це передбачає забезпечення доступу до ресурсів, навчальних програм, менторської підтримки та адаптації інфраструктури.

«Ми прагнемо створити умови, коли кожен мешканець району, незалежно від фізичних можливостей, може реалізувати себе, розпочати власну справу та відчути підтримку громади. Підприємництво для людей з інвалідністю – це не про жалість, це про партнерство, гідність і розвиток», – наголосив заступник начальника Миколаївської районної військової адміністрації Владислав Яклюшин.

Яскравим прикладом реалізації цієї ідеї є історія Дмитра з Новоодеської громади. Після поранення на фронті він зміг знайти новий сенс у житті завдяки творчості та ремеслу. Спочатку зробив дерев’яну підставку під квіти для дружини – з любов’ю, для домашнього затишку. Згодом перетворив це захоплення на справу: почав виготовляти столи, лавки, полиці. Тепер у власному гаражі облаштовує повноцінну майстерню з виробництва меблів. У кожному виробі – тепло рук і душі, історія внутрішньої сили та відновлення.

Крім того, Дмитро займається арттерапією: пише картини, які допомагають йому впоратись із пережитим, зберігати внутрішній баланс і надихати інших.

Публікація здійснюється у підтримку Всеукраїнської кампанії соціальних змін «Безбар’єрність – це коли можеш» та впроваджується у межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, започаткованої з ініціативи першої леді України Олена Зеленська

#безбарєрність #bezbariernist #barrierfree #БезбарєрністьЦеКолиМожеш #Миколаївщина_безбарєрна


 

18 липня відбулась онлайн-нарада, ініційована УСЗН Миколаївської РВА. Головна мета зустрічі: збір статистичної інформації щодо показників результативності реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року; забезпечення паливною деревиною в опалювальному сезоні 2025-2026 рр.

У заході взяли участь заступник начальника Миколаївської РВА депутат міської ради Раміль Агабеков, начальник управління соціального захисту населення Миколаївської РВА Наталія Поляруш, профільні фахівці.

Раміль Агабеков зазначив, що підведення проміжних підсумків реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні є вкрай важливим. Адже вивчення викликів та акцентування на досягненнях допоможе більш ефективно виконувати поставлені задачі.  

Наталія Поляруш своєю чергою нагадала, що Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 02.07.2025 №1067 затверджено Методологічні рекомендації щодо збору статистичної інформації щодо показників результативності реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

Додатково: В Україні триває Всеукраїнська кампанія соціальних змін «Безбар’єрність — це коли можеш». Її мета — просування принципів рівності та доступності для кожного і кожної, залучення громадськості до цього питання, а також популяризація ідеї України без бар’єрів.

За даними національного дослідження, проведеного 2024 року Центром соціальних змін та поведінкової економіки за підтримки ЮНІСЕФ, 87% українців вважають безбар’єрність цінністю для суспільства. Водночас багато хто досі не усвідомлює суті цього поняттяі: 26% респондентів не розуміють його значення.

Кампанія реалізується в межах Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору та ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW.

#безбарєрність #bezbariernist #barrierfree #БезбарєрністьЦеКолиМожеш #Миколаївщина_безбарєрна

 

Безбар’єрний ЦНАП: крок до сучасних та інклюзивних послуг

Центри надання адміністративних послуг – це сучасні інструменти взаємодії громадян з державою. Щоб зробити їх ще доступнішими для всіх верств населення, в Миколаївському районі активно працюють над створенням безбар’єрного середовища.

«Безбар’єрність у центрах надання адміністративних послуг – це не просто тренд, а нагальна необхідність, яка забезпечує рівні можливості для кожного громадянина. Це означає, що кожна людина, незалежно від її фізичних можливостей, віку чи соціального статусу, може легко і комфортно отримати необхідні адміністративні послуги» - наголосив заступник начальника Миколаївської районної військової адміністрації РамільАгабеков.

На території району працює 13 Центрів надання адміністративних послуг, які забезпечують мешканців необхідними державними сервісами.

На прикінці серпня 2025 року зокрема в Заводському районі міста Миколаєва, було відкрито нове віделення центру надання адміністративних послуг. Це вже четвертий ЦНАП у Миколаєві, що забезпечує мешканцям району доступ до понад 90 державних послуг в зручному місці з сучасною інфраструктурою, включаючи електронну чергу та безбар'єрний доступ. Створений у партнерстві з Програмою розвитку ООН та за підтримки Європейського Союзу й Уряду Данії в межах проєкту «EU4Recovery».

Центр надає широкий спектр послуг, включаючи паспортні, реєстрацію бізнесу, реєстрацію нерухомості, послуги для ветеранів, послуги з реєстрації місця проживання тощо.

Обладнаний 14 робочими місцями, електронною чергою, системою попереднього запису, безперервним графіком роботи та функціонує відповідно до стандартів інклюзивності.

В центрі застосовані цифрові технології та сучасні стандарти обслуговування для покращення якості послуг та обладнаний безбар'єрним доступом для маломобільних груп населення.  Особлива увага приділяється клієнтам старшого віку, ветеранам війни, людям з інвалідністю, батькам із маленькими дітьми та внутрішньо переміщеним особам. Працівники ЦНАП проходять навчання з безбар’єрного спілкування, щоб кожен відвідувач відчував себе впевнено і захищено.

Відкриття цього ЦНАПу єчастиною стратегічного розвитку міста та спрямоване на покращення доступності та якості адміністративних послуг для громадян.

Безбар’єрність у центрах надання адміністративних послуг – це важлива складова сучасного суспільства. Це важливий крок до інклюзивного суспільства, де кожна людина має рівні можливості.

#БезбарєрністьЦеКолиМожеш