News

Поїздка на фронт: нас захищають справжні воїни

06/04/2016

Поїздка на фронт: нас захищають справжні воїни

Непересічна і разом із тим звична подія для нашого району сталась минулих вихідних. На фронт, у зону проведення антитерористичної операції, відправилась група представників районної влади. І якщо для такого відомого волонтера, як голова постійної комісії районної ради з питань бюджету та фінансів Сергій Протченко, така «прогулянка» просторами неньки-України була вже 28(!), не новачок у цій справі і один із координаторів ГО «Перевізник», заступник голови районної ради Ігор Мухарський, то для першого заступника голови райдержадміністрації Олексія Бродецького побувати у бійців, які на сході країни захищають її цілісність, було свого роду дебютом, який виявився досить вдалим.

Тож, саме Олексій БРОДЕЦЬКИЙ сьогодні ділиться враженнями від поїздки в зону АТО.

- Так, поїздка була дійсно вражаючою і збережеться в пам’яті завжди. І не лише тому, що була вона для мене першою. Головне, що ми їхали провідати наших земляків-фронтовиків, везли їм теплі, сердечні привітання-побажання від рідних, друзів, односельців, представників районної влади та більшості територіальних громад. І, звичайно ж, чимало корисних, потрібних і смачних подарунків.

Трохи передісторії. До голови райдержадміністрації Алли Воробйової звернувся мешканець села Радсад, учитель місцевої школи, який зараз перебуває в зоні АТО, Михайло Ніколенко. Ось що він написав: «Зараз я перебуваю під Маріуполем. Дислокуємось у лісі. І все б нічого, ось тільки з електроенергією біда - ні телефон «зарядити», ні новини послухати. Я довго не наважувався написати Вам, але, побачивши, як військовослужбовцям із інших частин допомогли в цьому волонтери, не стримався. Тому, якщо є можливість допомогти з дизель-генератором, будь-ласка, не відмовте.  Зарані велика вдячність».

Звичайно, що голова РДА не могла не відгукнутись Протягом двох тижнів формувався вантаж, який і відвезли нашим землякам.

Всюди, де проїжджали, весна впевнено заявляє про себе. Розпускаються листочки на деревах та кущах, зеленіє трава, небо - високе і голубе, сонце - яскраве і тепле: така мирна ідилія. І траса від Маріуполя до Донецька, у порівнянні з нашими дорогами, майже ідеальна. Ось лише їхати нею дещо моторошно: ні попутного, ні зустрічного транспорту немає. Лише безтурботно цвірінькають горобці (їм нічого не страшно) та чорне вороння невдоволено здіймається вгору. А ще на вражаюче масних чорноземах, як рани, видніються бліндажі, вириті окопи, всілякі укріплення. Там би привільно розкинутися золотим хлібам… Мимоволі стискається горло від розуміння того, що на нашій Миколаївщині немає цього страхіття саме завдяки тим захисникам, до яких їдемо. Зустрічі з воїнами були дружніми, теплими. Сьогодні - це справжні бійці - мужні, рішучі, очі яких світяться надією і впевненістю в тому, що вони зуміють захистити свою Вітчизну. Із задоволенням і радістю спілкувалися з нашими земляками - Олександром Ковальчуком (с. Весняне), Михайлом Ніколенком (с. Радсад), Володимиром Мінаковим та Максимом Протченком (син нашого волонтера) із Кривої Балки. Зрозуміло, що батько і син не могли наговоритися, і можна лише здогадуватися, як боліло батьківське серце, коли він повертався додому - до мирного дому, а син залишався в зоні АТО.

А ще так відрадно було спостерігати, що й хлопцям приємна увага з боку громади та представників влади Миколаївського району, і вони висловлювали слова глибокої вдячності за теплоту сердець, небайдужість, за подарунки та сюрпризи.

Під час поїздки побували у гостях у бійців 2-ої роти охорони Маріупольського аеродрому, 40-ої артилерійської бригади, однієї із розвідувальних частин та у славнозвісній Очаківській бригаді спецназу.

На сьогодні забезпечення Збройних Сил України майже належне. Та все ж, військовослужбовці попросили привезти дизель-генератори та бензопили - обладнання вкрай потрібне, але часто-густо виходить з ладу, а на передовій не завжди вдається швидко його відремонтувати. Їх прохання задовольнили. Крім цього, відвезли медикаменти (також ніколи не зайві), білизну, вітамінну продукцію, чай, каву, солодощі. А аромати пирогів, випечених господинями-майстринями кир’яківської громади, меду від представників Яснополянської сільради, нагадали пахощі рідної домівки. До смаку прийшлося й сало, ковбаси (від підприємців Нечаянського ринку), і чимало всілякої смакоти. Суворі, мужні чоловіки не стримували емоцій, коли читали вірші та листи від школярів і ветеранів праці, перегортали книги, дбайливо зібрані бібліотекарями району.

Цінний вантаж на фронт зібраний завдяки небайдужості трудових колективів ПрАТ «Радсад», заводу «Санта Петрівка», Нечаянського ринку, підприємців та фермерів - В. М. Петровського,

Л. О. Лозицької, О. А Вербового, депутатів районної ради - Т. П. Коса, Є. В. Гаршина, депутатів обласної ради Федора Барни та Юрія Кормишкіна. Вагомий внесок зробили освітяни та медики району, працівники управлінь та служб райдержадміністрації - фінансів, соціального захисту населення, сектора культури, територіального центру соціального обслуговування. А також жителі Ольшанської селищної, Безводненської, Веснянської, Кир’яківської, Комсомольської, Надбузької, Нечаянської, Радсадівської, Степівської, Улянівської, Шостаківської та Яснополянської сільських рад.

Спасибі усім за розуміння і підтримку наших захисників!

…Бойові дії в зоні АТО, на жаль, тривають. Коли запанує мир? Питання риторичне. Ми живемо сподіваннями та надією, що ця мить не забариться. А поки що наш святий обов’язок - тих, хто не знає, що таке війна, підтримувати і словом, і ділом наших захисників. Повірте: їх мужність, сила духу, впевненість у перемозі того варті!

Всі новини →